Адвокатка Ліля Гемеджи про нові арешти кримських татар

27 березня співробітники ФСБ Росії провели серію обшуків у Сімферопольському, Красногвардійському та  Білогірському районах Криму. У результаті за підозрою в тероризмі затримали 20 кримських татар. 28 березня ще трьох підозрюваних затримали в Ростові-на-Дону, одну особу оголосили в розшук. Того ж дня Київський районний суд у Сімферополі заарештував всіх затриманих. Правозахисні організації називають арешти наймасштабнішими репресіями кримських татар з часу анексії півострова Росією.

Заарештованих захищає група адвокатів, відома своєю участю в інших процесах проти кримськотатарських і українських активістів у Криму, а також у справі українських моряків, полонених біля Керченської протоки. Адвокатка одного з арештованих Ліля Гемеджи розповіла в інтерв'ю DW про подробиці справи.

Deutsche Welle: Розкажіть про поточний стан справи: що інкримінують затриманим?

Ліля Гемеджи: У цій справі я захищаю Руслана Сулейманова, він, як і інші, заарештований Київським районним судом Сімферополя до 15 травня. Усім інкримінують статтю 205.5 Кримінального кодексу РФ. П'ятьом - організацію діяльності терористичної організації із покаранням аж до пожиттєвого ув'язнення, іншим - участь у такій організації із покаранням до 20 років позбавлення волі.

Під терористичною організацією мається на увазі партія "Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі" ("Ісламська партія звільнення")? Чи є затримані членами цієї партії?

Так, ідеться про "Хізб ут-Тахрір". Затримані вирішили не давати свідчень проти себе, тому я не можу сказати, чи є мій підзахисний або інші членами цієї організації. Але хочу нагадати, що за часів української влади ця організація цілком легально діяла в Криму (у Росії "Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі" визнана терористичною організацією із 2003 року, тоді ж вона була заборонена у Німеччині. - Ред.)

Чи були під час обшуку в затриманих знайдені якісь докази підготовки терактів?

Ні, жодної зброї чи вибухівки в них не знайшли. Моєму підзахисному під час обшуку підкинули літературу, яку слідчі називають екстремістською, але вона йому не належить. Загалом, виходячи з матеріалів справи, із якими я встигла ознайомитись, позиція обвинувачення мені не зрозуміла. Слідство стверджує, що затримані обговорювали якісь мусульманські теми. Але це вже перетворюється на стандартну практику в Криму - якщо обговорюють іслам, значить терористи. Те саме ми бачимо і по інших справах щодо "Хізб ут-Тахрір". Наприклад, іншому моєму підзахисному у так званій справі "бахчисарайської вісімки", Серверу Мустафаєву, інкримінують участь у конспіративних зборах "Хізб ут-Тахрір". Але насправді мова йде про відкриту зустріч у мечеті, на якій було з півсотні людей, а темою була "Любов до ближнього, заради всевишнього".

З огляду на досвід Вашої адвокатської групи у попередніх справах щодо цієї організації, які перспективи у затриманих цього разу?

В судах у справах щодо "Хізб ут-Тахрір" відбувається свавілля. Часто вони проходять у закритому режимі, наші аргументи щодо неприпустимості або абсурдності зібраних слідством доказів не враховуються. Цього разу в СІЗО закрили тяжко хворого Джеміля Гафарова, який мав повне право на домашній арешт. Загалом ми вже не покладаємо ніяких надій на російське судочинство у Криму і сподіваємося лише на втручання міжнародної спільноти, її тиск на Росію. Нагадаю, згідно з резолюцією Генасамблеї ООН у Криму загалом має застосовуватися українське законодавство. Наші підзахисні цього разу прямо заявили, що є громадянами України і вимушено отримали російські паспорти після анексії.

Чи пов'язані, на Вашу думку, останні арешти із президентськими виборами в Україні та закликами Меджлісу до кримських татар взяти у них активну участь?

Не можу стверджувати напевне, але на мою думку - ні. Справа в іншому: усі затримані тією чи іншою мірою належали до громадського руху "Кримська солідарність", який збирає інформацію і протестує проти репресій щодо кримськотатарського народу. Хтось робив стріми з обшуків, репортажі із судових засідань та акцій протесту, хтось допомагав із передачами до СІЗО. Урешті, за відсутності незалежної журналістики у Криму це стало чи не єдиною можливістю донести до світу інформацію про репресії. Ці арешти - болісний удар по всьому руху. Але він спричинив зворотну реакцію - 28 березня під судом зібрався мітинг десь із 300 чоловік, аби висловити свій протест. На жаль, одного з учасників мітингу затримали. Але зараз усе більше людей асоціює себе із "Кримською солідарністю", і все частіше лунають порівняння нинішніх репресій із депортацією 1944 року.