Азов: "ахіллесова п'ята" України в протистоянні з Росією
21 червня 2018 р.
В Азовському морі вже два місяці поспіль спостерігається ескалація конфлікту між Україною та Росією. З кінця квітня Росія створює там флотилію, посилюючи прикордонні війська ФСБ РФ додатковими кораблями та перекидаючи з моря кораблі свого військового флоту. "Тепер для проведення військових операцій в Азовському морі вони можуть використовувати значну кількість десантних кораблів, а також кораблі класу "Буян-М", що мають на озброєнні крилаті ракети", - констатував секретар Ради національної безпеки та оборони (РНБО) України Олександр Турчинов в інтерв'ю інформагентству "Інтерфакс-Україна". При цьому наприкінці травня Росія раптово закрила для українських суден дві тисячі квадратних кілометрів моря через проведення своїх бойових стрільб та регулярно затримує і перевіряє іноземні судна, які прямують в українські порти Бердянськ та Маріуполь.
Узаконена дестабілізація
Утім, українська сторона не має можливості висловити Москві свої претензії. Де-юре Росія має право на такі дії, оскільки у 2003 році Україна підписала з нею міжнародний двосторонній договір "Про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки". Там ідеться, що Азовське море - це "внутрішні води України та Російської Федерації, бо так сталося історично". За договором, торговельні судна та військові кораблі під прапором України або Росії можуть вільно перебувати у будь-якій точці Азовського моря та Керченській протоці.
Цей документ Верховна Рада схвалила у розпал конфлікту навколо коси Тузли у 2003 році. "Росія змусила Україну батогом та пряником підписати цей договір, який і тоді йшов урозріз з її національним інтересам. Зараз ми пожинаємо плоди м'якого примусу до дружби", - каже президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар. За його словами, підписаний договір нівелював окремі статті конвенції ООН з морського права, яку Україна ратифікувала у 1999 році.
Тож допоки договір з Росією чинний, в України офіційно немає 12-мильної зони, визначених територіальних вод, а військові кораблі та катери РФ, використовуючи цю угоду та закріплене там право мирного проходу, можуть безперешкодно перебувати в будь-якій точці Азовського моря, зокрема і біля українського узбережжя.
Імовірна загроза з моря
Після зведення мосту в Керченські протоці завдяки підписаному раніше договору Росія повністю взяла Азовське море під свій контроль, вважає експерт з морської справи, представник моніторингової групи Інституту Чорноморських Стратегічних Досліджень Андрій Клименко. "В Азовське море Росія за останній час перекинула шість бронекатерів, десантні катери типу "Шмель", кораблі типу "Серна", які беруть на борт один танк і півтора десятка десантників, два ракетних корвети", - каже Клименко.
Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олександр Турчинов підтверджує, що нарощування десантних можливостей збройних сил Росії в Азовському морі дасть змогу здійснювати перекидання на українське узбережжя сил та засобів 8-ї, 49-ї та 58-ї армій Південного військового округу Росії, які наразі погрожують Україні зі сходу.
Відповідь Києва
Українська сторона усвідомлює загрозу. Аналогічно до дій Росії з 1 червня до 1 вересня була закрита частина Азовського моря через проведення навчань Збройних сил України (ЗСУ). Закриті райони на схід від Маріуполя, біля Широкиного, в районі Мелекіна і Білосарайської коси, а також на схід від Бердянська. "У військовому сенсі наші заходи у морі плануються, хоча на даний час вони обмежені. Натомість у нас є заходи у площині міжнародного права, і вони маю бути застосовані", - сказав DW заступник начальника штабу Військово-морських сил (ВМС) України Андрій Риженко.
Не цурається українська сторона і суперечливих кроків щодо суден під російськими прапорами у власній морській акваторії. Навесні риболовецьке судно "Норд" під російським прапором перебувало в Азовському морі за кілька десятків кілометрів від українського узбережжя, коли його затримали співробітники Державної прикордонної служби України. На пояснення своїх дій у Києві доповіли, що судно зареєстроване в анексованому Росією Криму, а весь екіпаж у складі десяти осіб мав російські паспорти. І взагалі - "Норд", мовляв, захопили в 2014 році в рамках анексії Криму і вийшов він із порту в Керчі, який Україна офіційно оголосила закритим.
Кораблів ВМС в Азовському морі немає. Нині басейн моря та його прибережна частина охороняє Державна прикордонна служба України (ДПСУ). Склад і кількість прикордонних загонів не розголошується. "Якщо говорити про співставність сил української та російської морської охорони, то це поки неспівставні величини. У Росії потенціал значно більший. Але до нашої охорони залучені не лише прикордонники і підрозділи ЗСУ, інші правоохоронні органи України", - пояснює помічник голови ДПСУ Олег Слободян. За його словами, всі "провокаційні сценарії" Росії в Азовському морі відпрацьовані українськими військовими. "Поки військових провокацій ми не спостерігаємо, але бачимо, що росіяни демонструють активність з перевірки торгових суден, які йдуть в українські порти чи виходять з них", - сказав DW Слободян.
Денонсувати чи не денонсувати?
Експерти припускають, що це радше початок нової торгівельної війни Росії. Колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж вважає, що нині російська сторона чинитиме провокації щодо українських кораблів задля обмеження української торгівлі. "Таким чином, військовими методами Росією знецінюється економічна та торговельна складова діяльності України в Азовському морі. У такий спосіб РФ намагається показати нашим іноземним партнерам, що з Україною неможливо торгувати, бо їхні кораблі можуть просто затримати у водах Азову", - пише у своєму блозі Маломуж.
Аби унеможливити це, комітет Верховної Ради у закордонних справах 20 червня зібрався на закрите засідання і кілька годин обговорював з представниками міністерств з економічного розвитку і торгівлі, міністерства закордонних справ лише одне питання, "чи варто Україні в односторонньому порядку денонсувати угоду про спільне використання Азовського моря". Його депутати порушували і в 2015 році.
Однак тоді МЗС переконало Верховну Раду у недоречності розірвання угоди. Через три роки ситуація змінилася та загострилася. "Це питання складне. Ми не повинні махати шаблею, якщо це навіть вигідно політично, а ставитися до угод обережно, враховуючи інтерес України. А він полягає в тому, щоб довести справи проти Росії в міжнародних судах", - прокоментував член парламентського комітету у закордонних справах Володимир Ар'єв. DW направила в МЗС України запит з проханням оприлюднити офіційну позицію міністерства щодо денонсації угоди "Про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки". Однак поки редакція не отримала відповіді. Неофіційно у прес-службі МЗС повідомили, що це "складне питання, враховуючи міжнародні суди Україна, має бути дуже виваженою".