Портрет спецпредставника США з переговорів щодо України

Про призначення Курта Волкера першим в історії спецпредставником США з переговорів щодо України стало відомо 7 липня, перед зустріччю президента США Дональда Трампа з його російським колегою Володимиром Путіним. Вже за два дні Волкер прибув до України разом з держсекретарем США Рексом Тіллерсоном, який і озвучив головні функції та завдання спеціального представника.

Що робитиме спецпредставник?

Головним завданням Волкера є координація співпраці з "нормандською четвіркою" та підтримка контактів з лідерами України та Росії. "Ми розчаровані відсутністю прогресу в мінських угодах. Саме тому ми призначили спеціального представника для того, щоб зробити додатковий наголос. Ми будемо обережно координувати цю діяльність з представниками "нормандського" (формату. - Ред.) (...) для того, щоб побачити, чи ми зможемо досягнути прогресу", - заявив Рекс Тіллерсон.

Волкер буде координувати всі зусилля Держдепартаменту, спрямовані на врегулювання конфлікту, що виник внаслідок вторгнення Росії до Криму, а потім і до східної України, зазначив представник Держдепу США Роберт Хаммонд, оголошуючи призначення Волкера.

По суті, Волкер виконуватиме такі самі функції, що і колишня помічниця держсекретаря з питань Європи та Євразії Вікторія Нуланд, от тільки арена його діяльності обмежуватиметься виключно Україною. "В принципі так, їхні функції тотожні. Вікторія Нуланд була фактично представницею адміністрації Барака Обами у переговорному процесі з Україною та Росією, а Волкер буде тим самим спецпредставником в адміністрації Дональда Трампа", - переконаний аналітик Німецького фонду Маршала Йорґ Форбріґ (Jörg Forbrig).

"Яструб" проти двоголового орла

Після призначення Курта Волкера російські ЗМІ затято розписують його біографію, наголошуючи що така людина не може привнести мир на Донбасі.

Волкер розпочав свою кар'єру в галузі зовнішньої політики у 1986 році, як аналітик ЦРУ. Він є кар'єрним дипломатом, зокрема майже рік обіймав посаду постійного представника США в НАТО. До цього він працював у штабі сенатора Джона Маккейна з 1997 по 1998 рік, а нині є виконавчим директором Інституту міжнародного лідерства Джона Маккейна у штаті Аризона.

"Волкер у дуже тісних відносинах з сенатором Маккейном, і це теж дає нам зрозуміти його принципову та жорстку позицію щодо Росії і підтримку щодо України та інших східноєвропейських країн, які постраждали від агресії Росії", - говорить Йорґ Форбріґ.

Зокрема, цього року у квітні на слуханнях сенатського комітету в закордонних справах Волкер закликав адміністрацію Дональда Трампа протидіяти викликам, які поведінка Москви створює для Заходу.

"Росія намагається зруйнувати порядок, який був встановлений після "холодної війни" у Європі, змінюючи кордони з використанням військової сили. Російські війська окупували частину України, Грузії та Молдови і нахабно демонструють силу. Росія просто анексувала Кримський півострів", - заявив Курт Волкер. 

Волкер, як і Джон Маккейн, не раз виступав за надання Києву летальної зброї. А необхідною умовою для зняття санкцій з Росії він називав виконання мінських угод.

Один у полі не воїн

За даними видання Foreign Policy, призначити спецпредставника США щодо України Дональда Трампа попросила канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) ще під час свого візиту до Вашингтона у березні.

Проте місія, яку поставили перед Волкером - оживити зусилля, скеровані на виконання мінських угод - навряд чи буде успішною, вважає Форбріґ з Німецького фонду Маршала. "Особисто я сумніваюся, що це призначення суттєво вплине на виконання мінських угод. Я не бачу, як окрема людина, як-от Курт Волкер, навіть з багаторічним досвідом, може щось змінити та змусити  Росію виконувати мінські угоди", - пояснює Йорґ Форбріґ.

Окрім того, на думку експерта, США не брали участі у підготовці мінських угод, як це робили лідери Німеччини та Франціїі донині не мала особливого бажання приєднатися до "нормандської четвірки". Те, що Вашингтон не є безпосереднім учасником цього формату, також до певної міри обмежуватиме можливості нового спецпредставника США у просуванні виконання мінських домовленостей, вважає Форбріґ.