Амстердамські повії виявилися злісними ухильницями від сплати податків

Хоча «найдревнішу професію світу» забороняють і засуджують у багатьох країнах, Нідерланди завжди були відомі толерантним ставленням до повій, що 10 років тому призвело до легалізації проституції. А це означає, що у повій з’явилися як права, так і обов'язки. Нині ж, за словами глави амстердамської податкової Оскара Бренінкмейера, у місті з`явилося багато приїжджих повій, які через незнання законодавства мимоволі «нагрівають руки». «В принципі, ми вважаємо їх ‘вільними робітниками', як то пекар чи м’ясник. Тому вони повинні відслідковувати свої фінансові потоки і звітувати про те, скільки вони заробляють. Вони мають платити ПДВ і можуть задекларувати видатки, а саме: оренду приміщення чи інші витрати. Після цього вони сплачують податки з прибутків», - пояснює чиновник.

Білизна – робоче знаряддя

За його словами, перевірки річ не нова – вони вибірково траплялися і раніше. Проте тепер у податкових органів постали серйозні підозри про те, що кожна друга «жриця кохання» не сплачує податків із зароблених грошей. Тепер такі перевірки стануть частішими. Втім, анонімність клієнтам гарантують – податкова адміністрація не вимагатиме від повій виписувати клієнтам квитанції за надану послугу, на відміну від представників інших професій. У кількох хвилинах від кварталу «червоних ліхтарів» розташована студія жінки-фотографа Метьє Блаака, яка є речником спілки секс-працівників «Vakwerk». У їхній спілці виступають за повну сплату податків. «Якщо ти професійна секс-працівниця, то мусиш сплачувати податки, але у правильний спосіб. Гадаю, податківці мають ставитися до цих жінок як до звичайних платників податків і тому, приміром, білизна має вважатися знаряддям праці і звільнятися від оподаткування. Та чиновники кажуть, мовляв, повії можуть носити ці речі вдома. На що я відповідаю: я декларую гумову спідницю, яка дуже гарна і коштовна. Втім, я не піду у ній до супермаркету».

Подальші зміни

Місцеві медіа стверджують, що у минулому чиновники ніколи не чинили податковий тиск на повій, розуміючи, що ті мають платити сутенерам частину доходу разом із витратами на оренду приміщення. Однак, і Бренінкмейер, і Блаак спростовують цю інформацію, що підтверджує розповідь однієї з повій. «Були часи, коли менеджери борделів запевняли, що платитимуть податки за повій, які працювали у ньому, але, насправді, цього не робили. Коли я працювала повією, але не хотіла бути зареєстрованою у статусі секс-працівниці, то відкрила кілька бізнес-проектів «на папері» і сплачувала податки через ці фіктивні офіси. І люди досі це роблять. Тобто у жінок є страх не стільки через податки, скільки через потребу реєструватися», - каже вона.

Незважаючи на те, що багато голландців вважають правильним легалізацію професійної проституції, частині працівниць цієї індустрії вже здається, що вони стали жертвами «полювання на відьом». Протягом минулих років було зачинено сотні вітрин і будинків розпусти, піднято вікову планку з 18 до 21 року для охочих зайнятися ремеслом. У планах посадовців і запровадження посвідчень повії для демонстрації клієнтам.

Автор: Сінтія Тейлор, Євгенія Вятчанінова
Редактор: Дмитро Каневський