Німецькі культурні кола бунтують проти Трампа
2 лютого 2017 р.З першою заявою виступила Німецька рада у справах культури ФРН. Указ президента США про припинення прийому біженців та мігрантів у США становить "широкомасштабну загрозу" для міжнародного культурного обміну, заявив глава Ради Олаф Циммерман (Olaf Zimmermann). Він закликав німецький уряд "вдатися до всіх дипломатичних засобів, щоб покласти край цим згубним діям".
27 січня Дональд Трамп підписав указ, згідно з яким громадяни семи країн, населених переважно мусульманами, на 90 днів втрачають право в'їзду на територію США. Цими країнами є Ірак, Іран, Лівія, Сомалі, Сирія, Судан та Ємен. Навіть німецькі громадяни, які мають подвійне громадянство та паспорти вказаних країн, наразі позбулися права їздити до США.
Гете-Інститут стикнувся з першими наслідками
Перші наслідки указу відчув на собі німецький Гете-Інститут. У небезпеці опинились така універсальна цінність, як відкритість, застеріг президент німецького культурного центру Клаус-Дітер Леманн (Klaus-Dieter Lehmann) в інтерв'ю радіо Deutschlandfunk. "Ми знаємо іншу Америку, і ми б хотіли в майбутньому бачити цю іншу Америку", - сказав він. Для участі в презентації проекту під назвою "Іранська сучасність" до Берліна запросили іранського письменника Шахріара Манданіпура, який зараз мешкає в США. Проте він не приїхав через побоювання, що потім не зможе повернутися у штати. Про це з жалем написав в статті для німецького видання Süddeutsche Zeitung генеральний секретар Гете-Інституту Йоганнес Еберт (Johannes Ebert). Часопис зібрав думки видатних діячів культури щодо заборони в'їзду у США для мігрантів та біженців.
Так, письменник Найєм Валі (Najem Wali) з Берліна хотів полетіти до Нью-Йорка, щоб зустрітися з друзями, колегами та журналістами. Але йому це не вдалося: "Я не маю права поїхати в Америку, тому що я мусульманин та терорист", - вважає автор, який народився в іракському місті Басра у 1956 році.
"Через 36 років після втечі з Іраку через диктатуру Саддама Хусейна, Трамп хоче одним розчерком пера нівелювати моє німецьке громадянство, отримане ще у 1991 році, - каже Валі. - Очевидно, Трамп не знає, що усі диктатори завершили свій шлях на звалищі історії. І він не стане виключенням".
Митці відчувають себе вигнанцями
Шіда Базьяр (Shida Bazyar) - німецька письменниця з іранським корінням. 2016 року вона опублікувала роман "Ночами в Тегерані тихо", про який вона розповідатиме на презентаціях проекту "Іранська сучасність". Антимігрантський указ Трампа письменниця вважає банальною демонстрацією сили. "Всі обмежувальні закони, які безпосередньо стосуються людей певного походження, - каже Базьяр, - завжди є кроком убік від вільного і відкритого суспільства".
"Пояснювати це міркуваннями національної безпеки - безглуздо", - вважає іранський режисер Амір Реза Кухестані, який останнім часом працює в Мюнхенському камерному театрі. За його словами, "усе це тільки привід для радикальної ідеології".
Заборона на в'їзд є частиною брудної політики, що має на меті дискредитувати мусульман та закріпити за ними негативний імідж. "Мене лякає, що людей можна утискати та відмежовувати тільки через їхнє походження", - говорить берлінська хореограф Моджган Хашеміан (Modjgan Hashemian). "Це суперечить тому, до чого я прагну на сцені, а саме віднайденню діалогу, а особливо в країнах, в яких він не є данністю", - пояснює Хашеміан.
Чи посилює декрет Трампа радикальні настрої?
"Як раз ці сім країн дуже багато зробили, щоб побороти радикалізм", - каже Йілмаз Дзівіор (Yilmaz Dziewior), народжений у Бонні директор кельнського Музею Людвіга. "Ця заборона абсолютно безглузда", - додає його колега Стефан Вебер (Stefan Weber), директор берлінського Музею ісламського мистецтва. Він вважає, що дії Трампа дуже допоможуть терористам. "Будь-яка поляризація на руку радикалам, краще було б підтримати помірковані сили", - каже Вебер. Хоча, продовжує він далі, якщо науковці в майбутньому вирішать проводити свої дослідження не у США, а в Німеччині, "ми привітаємо такий крок".
"Цілком абсурдно думати, що в нинішній глобалізованій науці можна повністю ізолювати якусь одну країну", - вважає Фредеріке Флесс (Friederike Fless), президентка Німецького археологічного інституту в Берліні. "Америка повністю залежить від хороших людей, яких вона розшукує по багатьом країнам", - сказала Флесс. Тож, на її думку, заборона Трампа "повністю випала з часу".
Своє велике розчарування новим президентом США та його "брудною політикою" вже висловила іранська художниця Парасту Форухар. З 1991 року вона мешкає в Німеччині. Заборона на в'їзд до США, де мешкають багато її друзів, розгнівала Форухар. Як вона заявила Deutsche Wellе: "Я сподіваюся на масштабний рух протесту".
Від заборони на в'їзд в США постраждали багато німців, які, крім німецького, мають й іранський паспорт - зокрема, письменники Саід (SAID), а також Навід Кемрані (Navid Kermani) - лауреат премії миру німецьких книгарів.