Крайні платники податків

З часу помпезного відкриття новенького футбольного стадіону "Арена Львів" минуло майже півтора роки. Утім, поле за своїм основним призначенням було використане лише з десяток разів. І це враховуючи матчі у рамках чемпіонату "Євро-2012". Противників ідеї будівництва нової арени завжди вистачало, експерти не втомлювалися повторювати, що такі комерційні об’єкти – не державна справа. Здебільшого критикували невдалу логістику львівського стадіону та відсутність конкретних планів щодо майбутньої його експлуатації. Як показав час, експерти не помилилися.

З початку року держава відмовилась дотувати своє "дитя", у "народження" якого вклала більше двох мільярдів гривень.  Через борг у 680 тисяч гривень перед "Львівобленерго" стадіон опинився перед загрозою відімкнення від електропостачання. Світло на арені поки буде: частину боргу вдалося погасити, повідомив в інтерв’ю DW начальник управління архітектури, містобудування та інфраструктурних об’єктів Львівської Облдержадміністрації Володимир Лаврін. Але як довго вдасться утримувати стадіон у належному стані без достатнього фінансування?

Неефективне господарювання

"Треба визнати, що стадіон не є самоокупний і потребує державних дотацій, - каже Лаврін. – У п’ятницю (29 березня – ред.) ми отримали запевнення у Києві, що держава і надалі підтримуватиме функціонування арени, допоки не вирішиться питання ефективного управління", - каже чиновник. За його словами, на річне утримання об’єкту потрібно близько 10 мільйонів гривень. Це зарплата персоналу, комунальні послуги та охорона. Проте лише половину необхідних витрат стадіон може покрити зі своєї господарської діяльності, додав керівник управління. Аби підтримувати об’єкт "на плаву" управлінці арени намагаються заробити на усьому: проведення концертів, форумів, екскурсій, виставок і навіть весільних церемоній. Арена вже приймала навіть обласний конгрес Свідків Єгови.

"Все-таки, там має бути футбол, це ж не театр, чи щось інше. Тому переговори з можливим приходом ФК "Карпати" залишаються вельми актуальними", - наголошує Володимир Лаврін. Щодо передачі нового стадіону клубові керівництво "Карпат" торгується з місцевою і центральною владою вже більше року. Держава не може віддати стадіон, який збудовано за гроші платників податків, комерційній структурі, пояснює Лаврін. Спершу арену треба передати у комунальну власність, а вже далі його долю вирішуватимуть місцеві ради.

Шантаж з боку клубу?

"Стадіон потрібен клубу, - запевнив відповідаючи на запитання DW почесний президент ФК "Карпати" Петро Димінський. - Але не будь-якою ціною", - додав він. У клубі вважають, що новий стадіон є надто витратним об’єктом. Зараз клуб утримує старий стадіон "Україна" за три мільйони гривень на рік. Натомість доходи від продажу квитків на матчі становлять 6 мільйонів, каже власник клубу. А витрати на утримання "Арени Львів" у "Карпатах" оцінюють зовсім інакше, ніж представники влади: менеджмент клубу вважає, що експлуатація нової арени коштуватиме 20 мільйонів гривень на рік.

"За нашими підрахунками, ми зможемо заробити на проведенні матчів на новій арені 8-10 мільйонів гривень. Відповідно, решту треба десь шукати – з кишені власників чи то вболівальників. Але ми категорично проти збільшення ціни на послуги для вболівальників", - зазначив Петро Димінський. Клубу пропонують сучасний стадіон, збудований коштом платників податків. Але такий подарунок "Карпати" готові прийняти лише на своїх умовах. "Ми хочемо заробляти завдяки переданим активам у вигляді земельних ділянок і неліквідного майна. Фактично ми пропонуємо інвестувати в інфраструктуру міста, щоб заробляти кошти необхідні для утримування арени", - зазначає президент ФК "Карпати".

Непомірні апетити

Запропонована клубом "компенсація" не влаштовує владу міста і області. "Немає конструктивного діалогу, - каже міський голова Львова Андрій Садовий. – Клуб хоче землі, які є винятково рекреаційного значення, тому місто має знати детальний план можливої забудови". Водночас, можновладці чудово розуміють, що чи неєдиним варіантом порятунком цього стадіону є згода ФК "Карпати". "Влада готова йти на компроміси, - каже Лаврін. – Але бажання клубу мають бути здійсненними, а нині вони хочуть нереальні речі. Половина вимог – абсурдні і не можуть обговорюватися через те, що нерухомість з "компенсаційного списку" клубу є під державною забороною до приватизації", - пояснив чиновник.

Клуб також апелює, що доїзди до стадіону є надто незручними для вболівальників, а ще об’єкт досі офіційно не здано в експлуатацію - немає державного акту. Відтак, у разі нештатних ситуацій відповідальність нестиме саме менеджмент "Карпат". Зі свого боку влада обіцяє на день матчів змінювати схему руху транспорту задля зручного доїзду вболівальників, а також найближчим часом здати об’єкт в експлуатацію.

Як довго триватимуть ці торги між можновладцями і власником "Карпат" не береться прогнозувати ніхто. Відомо лише одне: держава впродовж всього цього часу коштом платників податків утримуватиме арену у належному стані. А це десятки мільйонів гривень на рік.