Борис Тарасюк: Росія залежить від України не менше, ніж Україна від Росії
23 грудня 2004 р.
Під час перебування міністра Грищенка у Росії кремлівський шеф Володимир Путін заявив, що готовий буде прийняти в Москві того президента України, якому висловить довіру український народ. Чи є це свідченням того, що Росія вирішила остаточно відмовитися від тактики втручання у виборчий процес в Україні? З цим питанням ми звернулися до голови комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Бориса Тарасюка:
”Останні заяви та кроки російського керівництва дають підстави говорити про появу прагматичного підходу до України, до виборів і їхніх результатів. Про це свідчить спільна заява НАТО-Росія щодо ситуації в Україні, яка була оприлюднена 9 грудня. І там було вперше – вперше не для НАТО, а для російської сторони – заявлено про те, що Росія і НАТО проти зовнішнього втручання у вибори і проти спроб спрямованих на порушення територіальної цілісності України. І що головне – треба поважати волю українського народу. Це дуже важливі месіджі. І приблизно такий месідж було надіслано президентом Путіним під час його офіційного візиту до Німеччини”.
Борис Тарасюк також вважає, що у Володимира Путіна не повинно виникати якихось уперереджень щодо співпраці з президентом Ющенком?
Я читав висловлювання Путіна, в яких він говорить про те, що, якщо український народ обере президентом Ющенка, то він, Путін, готовий з ним встановити ділові стосунки. І пригадав про їхні взаємини за часів прем”єрства Ющенка. Тому, на мою думку, немає підстав для тверження, що не будуть встановлені особисті контакти. Я думаю, що вони будуть встановлені. І Ющенко готовий виступити ініціатором. Швидше за все, стосунки між двома президентами будуть встановлені або відразу після, або навіть ще до інаугурації.
Зрештою і сам Ющенка заявив, що свій перший закордонний візит після інугурації здійснить саме до Москви. Утім, для багатьох залишається незрозумілим, як він зуміє вирішити дилему ЄЕП-ЄС? Пан Тарасюк вважає, що і тут не буде проблем. На його думку неправі ті, хто ставить питання таким чином: або Росія, або ЄС:
”Правильна відповідь: і Росія, і Європейських Союз. Щодо окремих проектів і угод, побудованих на засаді цих проектів, зокрема Єдиного економічного простору, то є суперечності в цьому проекті. Є суперечності в цій угоді, зокрема щодо наших зобов”язань перед Європейським Союзом. Адже зобов”язання перед Європейським Союзом ми взяли набагато раніше, а саме у 1994 році. І ЄЕП суперечить щонайменше двом положенням наших зобов”язань за угодою про партнерство і співробітництво з ЄС. Який вихід? По-перше, не треба жити в світі стереотипів, особливо нав”язаних чорним піаром. А треба підходити до питань завжди прагматично. Так само, як це робив і буде робити Віктор Ющенко. Треба піддати серйозному, глибокому правовому, економічному аналізу й експертизі цей проект Єдиного економічного простору. І вже базуючись на висновкаї цієї експертизи, приймати відповідні рішення. Але я проти того, щоб відразу відкидати чи то ЄЕП, чи то будь-яку іншу угоду. Треба визначити, чи є там елементи, які відповідають нашим інтересам”.
Подібної думки дотримується і німецький політолог Александр Рар. У інтерв‘ю «Німецькій хвилі» він, зокрема заявив:
«Я переконаний, що тепер Україна має шанс поглибити свою співпрацю із Заходом. Водночас не слід допускати відгородження від Росії. Економічна співпраця з нею повинна продовжуватися. Спостерігаючи за Ющенком, я можу стверджувати, що він аж ніяк не має наміру поривати зв‘язки з Росією. Навпаки, він готовий проводити таку політику, яка б була взаємовигідною для обох сторін».
Залишається ще пиатння, чи готова Росія до налагодження тісної взаємовигідної співпраці з Україною на паритетних засадах? Адже деякі експерти як в Росії, так і Україні лякають навіть спалахом економічної війни. Борис Тарасюк вважає такий сценарій малоймовірним. Оскільки, за його словами, що Україна, що Росія взаємо залеєжні від торгівлі енергоносіями і траспортування їх далі на Захід.
Любомир Петренко