Брязкання зброєю у Перській затоці

Що спричинило нинішню ескалацію?

США в квітні вчергове посилили санкції проти Ірану. Тегерану стало ще важче експортувати свою нафту. Країна відчуває загрозу, адже побоюється подальшого економічного спаду внаслідок санкцій. Кілька тижнів після ухвалення рішення щодо санкцій Вашингтон визнав загони Революційної гвардії Ірану терористичною організацією. Це спровокувало, своєю чергою, більш жорстку риторику з боку духовного керівництва Ісламської Республіки. Очільник військово-морських сил Революційної гвардії Аліреза Тангзірі та президент Ірану Хасан Роухані нещодавно пригрозили заблокувати Ормузьку протоку, яка поєднує Індійський океан із Перською затокою.

Що означатиме блокування Ормузької протоки?

Наслідки відчує на собі весь світ. Адже цим шляхом транспортується близько 30 відсотків від світового видобутку нафти. Технічна реалізація блокади відносно проста. Ширина протоки становить лише близько 40 кілометрів. Супертанкери можуть рухатися тільки двома смугами - кожна три кілометри завширшки. Аби зупинити увесь рух протокою, буде достатньо розмістити в ній лише кілька морських мін. Якщо Іран на це піде, війна в Перській затоці - дуже ймовірна. Адже тоді проти Тегерана виступлять не лише США, але й ціла низка країн-експортерів нафти в регіоні.

Який козир залишається в руках Тегерана?

Атомна угода. США хоч і вийшли з укладеного 2015 року договору, але його європейські учасники та Іран досі дотримуються домовленостей та вправно обходять односторонні санкції, накладені Вашингтоном. Тепер же Іран хоче відмовитися від частини взятих на себе в рамках угоди зобов'язань: вони хочуть залишати в себе більші обсяги збагаченого урану та інших атомних компонентів, ніж це передбачено домовленостями. Згідно з ультиматумом Ірану, в європейських партнерів є 60 днів, аби погодитися з його новими умовами та водночас послабити обмеження в банківському та нафтовому секторах.

Чи приречена атомна угода на провал?

Це залежить від реакції європейців. Як вони відреагують на ультиматум з Тегерана? Цілком можливо, що вони відкинуть його, назвавши спробою шантажу. Тоді про угоду можна буде забути. Експерти сумніваються, що шокувати в такий спосіб європейців було хорошою ідеєю. Експерт із зовнішньої політики в Соціал-демократичній партії Німеччини, яка входить до складу правлячої коаліції, Рольф Мютценіх (Rolf Mützenich) сказав у розмові з DW, що "нещодавній крок Тегерана додатково дестабілізуватиме регіон та посилюватиме підрив міжнародного порядку".

Які військові плани зараз мають США?

Спершу США суттєво розширять свою військову присутність у Перській затоці. Військово-морське з'єднання на чолі з авіаносцем USS Abraham Lincoln уже вирушив у напрямку цього регіону. Крім того, до регіону передислоковані бомбардувальники типу B-52. Таким чином США хочуть мати можливість моментально відреагувати на будь-яку атаку з боку Ірану. Держсекретар США Майк Помпео ще минулого тижня повідомив, що не виключає військових відповідей на дії Ірану: "Якщо це буде необхідно, ми це робитимемо!".

Чи є інформація про іранські плани?

Так, такі дані є. Але їхнім джерелом є американські спецслужби, які в минулому не завжди були праві. Згідно з цими "конкретними та вірогідними" даними, іранці планують атакувати американські війська в Іраку та Сирії. Для цього іранці вже перемістили ракети малої дальності човнами в напрямку Іраку, повідомив американський телеканал CNN з посиланням на високопосадовців в американському уряді.

Що очікують американці від своїх союзників у регіоні?

Це можна було добре побачити під час неочікуваного візиту держсекретаря Майка Помпео до Іраку минулого вівторка, 7 травня: США вимагають вірності та захисту. Переважно шиїтський уряд у Багдаді завдячує американцям тим, що він взагалі при владі. Тому Помпео виступив із вимогою, аби цей уряд у разі ескалації виступив на боці США, хоча серед населення багато тих, хто симпатизує з братами у вірі з Ірану. Підтримка інших країн Перської затоки на кшталт сунітської Саудівської Аравії чи менших арабських еміратів Вашингтону традиційно гарантована.

Тож буде тепер війна чи ні?

Поки що ні - якщо Іран не робитиме необдуманих кроків. Американці здебільшого лише тоді вдаються до серйозних військових дій, коли вони повністю підготували до них військових та зброю. Якщо ж Тегеран заблокує Ормузьку протоку чи атакує американських військових у регіоні, наслідком стане швидка реакція, в цьому можна не сумніватися. У великій широкомасштабній війні США не зацікавлені. Президент Дональд Трамп ще під час передвиборної кампанії 2016 року пообіцяв не втягуватися у війни так швидко, як це робили його попередники. Тож брязкання зброєю з обох боків - так, але велика війна в Перській затоці - ні.