Армійська реклама

Коли йдеться про привернення уваги до себе, Бундесвер демонструє неабияку креативність. Після того як з 1 липня 2011-го року у ФРН скасували обов’язкову військову повинність, перед німецькою армією постало непросте завдання залучення нових рекрутів. "Сьогодні Бундесвер - просто один з багатьох роботодавців на ринку, якому доводиться грати за ринковими правилами", - пояснює історик, доцент мюнхенського університету Бундесверу Міхаель Вольффзон.

Бундесвер змагається за увагу молоді віддавна: не перший рік вже існують так звані Бундесверівські олімпійські ігри, де школярі змагаються між собою у різних видах спорту, водночас і знайомлячись ближче з армією та її реаліями. Візити до військових казарм чи спілкування з офіцерами, які відвідують школи - теж загальноприйнята практика.

У Бундесвері пошуком новобранців зайняті близько 500 рекрутерів. Одначе остання рекрутингова кампанія спровокувала запеклі суспільні дебати. Спільно з популярним журналом для тинейджерів "Браво" Бундесвер запросив молодь віком 16-21 років взяти участь у другому літньому "пригодницькому таборі" під егідою армії в Альпах та на Сардинії. 30 обраних учасників отримали безкоштовні путівки. "Нас ця кампанія обурила. Вже якийсь час ми з занепокоєнням спостерігаємо за тим, як армія намагається втручається в усі сфери життя тинейджерів, рекламуючи себе", - зазначила у розмові з DW представниця вчительської профспілки GEW Мартіна Шмерр.

Те, що у таких рекламних кампаніях замовчують вірогідність отримання травм або навіть летального результату, обурює критиків чи не найбільше.

Між рекламою й рекрутингом

Тим часом, університетський викладач Вольффзон теж вказує на проблематичність набору за допомогою реклами. "Служба солдата - не просто рядова робота", - розмірковує він і вважає, що до армії людину мають вести такі характеристики як чесність, відкритість і гуманізм. Значна частина нових рекрутів поповнює лави Бундесверу з економічно депресивних регіонів колишньої Східної Німеччини. Хоча, як каже Вольффзон, у спілкуванні з новобранцями фінансовий аспект стоїть зовсім не на першому місці. Найчастіше, додає він, молоді рекрути розповідають про бажання зміцнити демократичний устрій Німеччини та дбати про безпеку держави. "Це дуже продумано сформульовано", - зазначає Вольффзон.

Поки ж профспілка GEW та студентські організації об’єдналися у бажанні припинити практику візитів військових до шкіл. Мартіна Шмерр каже, що армія обрала собі за цільову аудиторію навіть учнів початкових шкіл, яким пропонує змайструвати "янголів-охоронців" для солдатів Бундесверу в Афганістані. Проти самого рекрутингу Шмерр зовсім не заперечує. Водночас виступає за внесення до шкіл і противаги: діяльності на благо миру з якою б, як і з воєнною справою, учнів знайомили би ближче. Якби Бундесвер повернувся до практики проведення добровільних співбесід із зацікавленими, Мартіна Шмерр такий крок лише б вітала.

Говорити відкрито

Втім, з власної ініціативи за солдатською кар’єрою звертаються одиниці. Більшість, як розповідає командир Стеффен Штоль, відповідальний за політику рекрутингу у Бундесвері, цікавиться кар’єрними можливостями саме після знайомства з армією на подібних пригодницьких заходах. Їх сам військовий називає способом контактування з молоддю. В ідеалі Бундесвер прагне, щоби кожен такий захід поповнював лави новобранців. Найефективнішою стратегію, між тим, вважають візити до армійських казарм та проведення особистих співбесід. Водночас Мартіна Шмерр наполягає на тому, що армія має відкрито говорити під час таких співбесід про те, що далеко не усі місії Бундесверу знаходять розуміння у населення. Наприклад, місія в Афганістані. "Про реалії солдатської служби слід говорити вголос", - наголошує вона.

Найбільше ж зараз Бундесверу бракує ІТ-спеціалістів та парамедиків. Браку кадрів загалом Бундесвер поки не має за рахунок добровольців. Змінитися ситуація може під впливом демографії у далекій перспективі. Досі кількість бажаючих дозволяла Бундесверу відбирати для себе найкращих з претендентів.