Від китайської допомоги для Європи користь лише Китаю

Його країна готова, "простягнути руку допомоги" та більше інвестувати в європейські країни та в США, заявив прем'єр-міністр Китаю Вень Дзябао на конференції Світового економічного форуму в китайському Даляні. "У межах своїх можливостей" Китай буде купувати європейські державні облігації, уточнив прем'єр.

Однак деякі китайські експерти зі скепсисом дивляться на цю пропозицію допомоги. Хуань Цемінь, економіст із Шанхая, закликає Європу не мати завищених сподівань. З економічної та політичної точки зору Китай не має сенсу інвестувати в єврооблігації, каже він. "Єврооблігації зовсім інші, аніж американські. Ризики є значно вищими. 17 країн мають одну валюту, не вдаючись до спільної економічної та фінансової політики. Вже в цих механізмах криються серйозні проблеми. Я вважаю майбутнє євро непевним. Набагато розумніше інвестувати в золото."

Китай як рятівник?

Фінансовий експерт Хуань звертає увагу на те, що Китай зі своїми найбільшими в світі валютними резервами є досить привабливим. Але ці валютні резерви значною мірою твердо вкладені та не дозволяють ними розпоряджатися. "У нас на загал 3200 мільярдів доларів, понад половина з них вже інвестована в американські цінні папери. Іншою частиною скористався державний фонд 'China Investment Corporation', щоб здійснювати інвестиційний бізнес на міжнародних ринках. Крім того, ми ще купили японські облігації",- пояснює фахівець.

Тому решта грошей, що є в розпорядженні, насправді не така велика. У Китаї, тим часом, вирує дискусія про те, яким чином країна, що сама має безліч проблем, буде підтримувати багаті промислові держави.

Стратегічні цілі

Поки невідомо, скільки допомоги зможе надати європейським державам Китай. Одне зрозуміло напевно: країна переслідує і у випадку з єврокризою власні інтереси.

Європейський Союз є з відривом найголовнішим торговельним партнером Китаю, який вважається чемпіоном світу з експорту. 27 країн ЄС торік придбали китайських товарів на суму 282 мільярди євро, це майже на 19 відсотків більше, ніж 2009 року. Ось чому Китай має великий інтерес у стабільній ситуації в свого найбільшого покупця.

До цього додається те, що азійська країна шукає достойної альтернативи інвестиціям у доларовій зоні та хоче світову валютну систему, більш незалежну від долара. "В глобальному контексті євро створює важливу противагу долару",- пояснює Ґу Сюеву, директор центру глобальних досліджень боннського університету. Якщо євросистема зазнає краху, тоді домінуванню долара вже не буде що протиставити. І китайський юань вже б тоді не мав шансу стати важливою світовою валютою. "Тому Китай не може просто спостерігати за тим, як євро все далі заглиблюється в кризу",- каже експерт.

Політичний вплив?

Європейська фінансова криза – чудовий привід для Пекіна ще раз нагадати про свої політичні вимоги. У відповідь на свої зусилля Китай закликав європейців до «сміливих кроків», особливо до швидкого визнання країни повністю ринковою та зняти ембарго на поставки озброєнь, яке було оголошено після кривавого приборкання мирних демонстрацій на площі Тяньаньмень у 1989 році.

Ця умова викликала занепокоєння серед європейських політиків. Вони застерігають, що допомога Пекіна в майбутньому впливатиме на європейсько-китайські відносини. Ґу Сюеву вважає подібні побоювання перебільшеними: "Китайці давно звикли відділяти економічні питання від питань прав людини". В Китаю на першому місці стоять економічні інтереси.

Прокидається інтерес до китайської мови

Сотні німецьких підприємств відкрили в Китаї свої філії та постійно шукають персонал, який би володів місцевою мовою та був знайомий із культурою Піднебесної. Так само стрімко росте і кількість представництв китайських фірм у Німеччині.

Отож, невипадково, що в Німеччині спостерігається зростання інтересу до вивчення китайської мови. У 2010/2011 навчальному році щонайменше 232 німецькі школи мали викладання китайської як іноземної. Таким чином, протягом чотирьох останніх років кількість таких шкіл збільшилась на 45 відсотків. За різними оцінками, китайську вивчають сьогодні від 5 тисяч до 15 тисяч школярів у ФРН.

Автори: Жу Юхань, Захар Бутирський
Редактор: Володимир Медяний