Як Верховна Рада за законопроєкт про продаж землі голосувала
13 листопада 2019 р.
Майже увесь робочий час у середу, 13 листопада, народні депутати у Верховній Раді витратили на розгляд одного питання - запровадження ринку землі в Україні. Він має запрацювати після закінчення мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, тож представники влади поспішають підготувати для цього законодавчу базу.
"Земельний розбаланс"
У парламенті був зареєстрований урядовий законопроєкт та ще 10 альтернативних від різних фракцій та груп. Однак ані законопроєкт уряду, ані пропозиції від мажоритарників та від депутатів невладних фракцій не були проголосовані. Натомість більшістю голосів ухвалили документ, запропонований групою депутатів від фракції партії "Слуга народу". За нього віддали голоси 240 нардепів: 227 з фракції "Слуга народу" та 13 позафракційних. Раніше саме цей законопроєкт підтримав і президент Зеленський, який напередодні у своєму відеозверненні запевнив, що іноземці наразі не зможуть купувати українську землю, а у подальшому це питання винесуть на всеукраїнський референдум.
Жодного голосу "за" не дали фракції "Європейська солідарність" та "Голос", які ідею земельної реформи як таку підтримували. Депутати першої відверто голосували проти, інші - утримались. Фракції "Опозиційна платформа - За життя" та "Батьківщина" не голосували очікувано, оскільки традиційно виступають за мораторій на продаж землі в Україні. Парламентарі цих фракцій супроводжували ухвалення законопроєкту вигуками "Ганьба!"
"Ініціатори розгляду цього закону примудрилися об'єднати у своєму небажанні за нього голосувати і тих, хто виступає за ринок землі, і тих, хто популістично і безвідповідально каже, що його не можна відкривати. Як так можна проводити реформу, коли люди з різними позиціями опиняються в ситуації однакового сприйняття і голосують проти законопроєкту?" - дивується лідер фракції "Голос" Святослав Вакарчук.
Свині, трактори та фобії
Однак від самого початку єдиної позиції щодо голосування за відкриття ринку землі не було й у самих "слуг народу". Представниця уряду в Верховній Раді, депутатка від фракції "Слуга народу" Ірина Верещук ще зранку заявляла, що законопроєкт "сирий" і його краще відкласти. "Мене бентежить пропозиція в законопроєкті давати можливість купити 200 тисяч гектарів в одні руки в одній області. Це дуже багато і небезпечно. Я уявляю, як латифундист матиме ці 200 тисяч гектарів, як він "керуватиме" регіоном, наскільки він буде важливою персоною", - поділилася своїми страхами Верещук. Вона не голосувала за законопроєкт своїх колег і пізніше українські ЗМІ, посилаючись на свої джерела у фракції "Слуга народу", повідомили, що за саботаж Верещук може позбавитись своєї посади представниці Кабміну у парламенті.
Фобії депутатів підігрівали й протестувальники під стінами Верховної Ради, які принесли туди труну з мертвою свинею та поховальними вінками. Свиняча туша уособлювала, за словами мінтингувальників, смерть села і тваринництва після запровадження ринку землі. Також фермери оточили будівлю парламенту у Києві величезними тракторами на знак протесту проти ухвалення законопроєкту. Аби дещо зняти напругу серед депутатів монобільшості, засідання фракції "Слуги народу" відвідав український президент Володимир Зеленський.
Законопроєкт таки проголосували. "Так, хто мені винен пляшку віскі? Хто зі мною бився об заклад, що ми не назбираємо у фракції голосів на підтримку законопроєкту?" - після голосування запитав у журналістів голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. За його словами, щоб ринок землі запрацював, Верховній Раді треба ухвалити ще кілька допоміжних законопроєктів. Протягом наступних двох днів його фракція має вирішити питання про аукціони і про передачу землі в об'єднані територіальні громади. "Треба, щоб молодь не їхала з міст, а залишалась в селах. Для цього потрібні гроші. Зараз завдяки відкриттю ринку ми сподіваємося, що буде достатньо грошей для того, щоб села розвивалися", - заявив Арахамія.
Продаж без іноземців
Проголосований законопроєкт передбачає, що з 1 жовтня 2020 року скасовується заборона на відчуження земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності. Тобто купувати земельні ділянки зможуть громадяни України, територіальні громади, держава, українські юридичні особи. У закопроєкті зазначається, що мінімальна стартова ціна продажу земельних ділянок державної та комунальної власності встановлюється на земельних торгах на рівні не нижче нормативної грошової оцінки.
Учасниками ринку зможуть бути й іноземні громадяни та особи без громадянства, якщо отримають землю у спадок. При цьому до 1 січня 2024 року запроваджується заборона на придбання сільгоспземель юрособами, бенефіціарами яких є іноземці, іноземні держави, особи без громадянства. Водночас дана норма не поширюється на агрокомпанії, у яких оформлено право оренди до відкриття ринку землі і які зареєстровані в Україні понад три роки.
Утім, автори законопроєкту пророкують, що можливість придбання земельних ділянок іноземцями - в більш далекій перспективі. "Поки не буде закону про референдум, іноземці не зможуть бути учасниками підприємства, яке захоче купити землю. Але поки буде ухвалене законодавство про референдум, минуть роки", - пояснив один з авторів проголосованого законопроєкту Микола Сольський. Відповідні зміни, до речі, обіцяв внести в законопроєкт між першим і другим читанням ... Володимир Зеленський. Він переконував населення напередодні у відеозверненні, що жодних "страшилок" земельна реформа не несе.
Нові старі опозиціонери
Однак оптимізму щодо успішного функціонування ринку землі в Україні не розділяють інші фракції. Зокрема, голова фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко заявила, що її фракція переходить в опозицію до влади. "Ми оголошуємо опозицію проти розпродажу з молотка всіх стратегічних об'єктів власності України, у тому числі землі. Ми не поділяємо таку політику", - заявила Тимошенко після голосування.
За її словами, "Батьківщина" планує внести подання до Конституційного суду задля роз'яснення положень Конституції, у яких ідеться про те, що українська земля - власність українського народу. Крім того, Тимошенко заявила, що оскаржить у суді ухвалення законопроєкту у першому читанні, бо воно відбулося, на її думку, з порушеннями регламенту.