Голосування за незалежність Каталонії: курс на конфронтацію
27 жовтня 2017 р.Удень п'ятниці, 27 жовтня, парламент Каталонії тримав в напрузі всю Іспанію чи навіть усю Європу. Зрештою питання проголошення незалежності регіону було поставлене на таємне голосування. Як наслідок - незначна більшість таки підтримала відокремлення Каталонії від Іспанії - 70 з 135 голосів виявилися "за".
На реакцію Мадрида довго чекати не довелося - Сенат підтримав застосування 155-ї статті конституції. Саме вона передбачає повний адміністративний контроль з центру над регіоном, включно з його фінансами, правоохоронними органами, державними ЗМІ, стратегічними об'єктами та об'єктами інфраструктури. Регіональний парламент при цьому не розпускається, але його повноваження, приміром, контроль над адміністрацією, істотно обмежуються. А прем'єр-міністр країни, представник консервативної Народної партії Маріано Рахой закликав громадян зберігати спокій на пообіцяв, що механізми правової держави в країні відновлять повагу до права та закону.
Неочікуваний розвиток
При цьому ще кілька днів тому передбачити подібний розвиток ситуації було важко. Вважалося, що президент Женералітету Каталонії Карлес Пучдемон має намір розпустити парламент і оголосити дострокові вибори, які могли б відбутися вже 20 грудня. У такий спосіб, на думку спостерігачів, каталонський лідер отримав би можливість цілком або частково уникнути встановлення прямого правління з Мадрида в цьому автономному регіоні, врятувати свій уряд від неминучої відставки, та позбавити іспанців і каталонців постійної напруженості і невпевненості в завтрашньому дні.
Проте виступ Пучдемона відкладався протягом декількох годин і лише о 17:00 четверга, 26 жовтня, він зробив коротку заяву, виключивши можливість проведення дострокових виборів. Мотивував він своє рішення тим, що, мовляв, вибори вже не змогли б зупинити запровадження прямого правління. Про доцільність такого правління в Мадриді говорили не перший день. Але підтримали лише зараз, коли каталонське керівництво вирішило іти ва-банк.
Широка підтримка
Крім правлячої Народної партії, пропозицію уряду щодо застосування 155-ї статті підтримали основні опозиційні сили. Наприклад, спікер Іспанської соціалістичної робітничої партії в Сенаті Андер Хіль заявив, що він - "з урядом в його боротьбі з тими, хто прагне розвалити Іспанію". Нинішню владу Каталонії він порівняв з військовими-путчистами, котрі в лютому 1981 року намагалися повалити іспанську демократію і встановити диктатуру.
З різкою критикою застосування 155-й статті виступив лише представник правлячої в регіоні Каталонської європейської демократичної партії (КЄДП) Жозеп Люїс Клеріес. Він заявив, що "іспанський націоналізм намагається задушити прагнення каталонців до свободи". Проти статті висловився і представник Баскської націоналістичної партії Жокін Білдаррац. Той закликав до діалогу сторін, що, за його словами, є єдиним шляхом до подолання нинішньої кризи.
Діалог - найкращий шлях
Про діалог говорили й з трибуни каталонського парламенту, засідання якого в Барселоні, так само як і Сенату в Мадриді, проходило ввечері 26 жовтня. Речниця опозиційної центристської партії "Громадяни" Інес Аррімадас звинуватила Пучдемона "в невмінні і небажанні вести діалог ані з урядом, ані з опозицією в каталонському парламенті". Аррімадас заявила, що "божевілля нинішніх правителів-сепаратистів довело Каталонію до економічної прірви", маючи на увазі масову втечу з регіону промислових підприємств.
Пучдемону перепало на горіхи й від радикальних прихильників незалежності з партії "Кандидатура народної єдності" (КНЄ). Її парламентська речниця Анн Габріел звинуватила лідера в нерішучості і "нездатності гідно протистояти Іспанії, яка перетворює Каталонію в колоніальне володіння". КНЄ зажадала негайного проголошення каталонської республіки. Це, на погляд Габріел, має відбутися 27 жовтня. На негайному проголошенні незалежності наполягали й представники Лівих республіканців, які формують з КЄДП правлячу в Каталонії коаліцію.
Що очікує Каталонію
За словами професора політології Мадридського університету Алехандро Пералеса Гарсії, процедура тепер може тривати ще кілька днів після відповідного рішення Сенату. У кожному разі, процес буде непростим. Не виключено, що деякі каталонські чиновники середньої та нижчої ланки, в тому числі поліцейські, "не забажають виконувати вказівки з центру, тобто мадридському керівництву доведеться мати справу з саботажем".
Аналогічної думки дотримується і барселонський соціолог Жорді Ріполл. У розмові з DW він зазначив, що каталонцям залишилося зовсім обмаль часу, щоб врятувати ситуацію, призначивши дострокові вибори. І це відповідало б волі більшості жителів регіону. Адже проведене в жовтні соціологічне опитування показало, що двоє з трьох опитаних висловлюються за подібні вибори.
Одночасно Пералес Гарсія і Ріполл вважають, що нинішнє проголошення незалежності навряд чи змінить ситуацію і вплине хіба що на долі Пучдемона та його близьких соратників. Адже ті можуть опинитися на лаві підсудних, звинувачені в заколоті, а це правопорушення карається в Іспанії строком до 30 років ув'язнення.