Громадянське суспільство
10 червня 2013 р.
Розпорошення бюджетних коштів, відсутність прозорості при розподілі фінансів та застосування корупційних схем - гостра критика дій обласної влади пролунала з боку низки громадських організацій Донеччини. Приводом для подібних звинувачень став проект обласної програми зі сприяння розвитку громадянського суспільства у Донецькій області на 2013-2015 рік, який незабаром планується ухвалити на сесії облради. Свою позицію сім громадських об'єднань на чолі з обласним Комітетом виборців України висловили у відкритій резолюції, яку планують направити до Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при президентові України.
Автори резолюції стверджують, що проект програми "тихенько" написали в самій ОДА "маловідомими експертами" без широкого публічного обговорення. "Відсутність конкурсів при фінансуванні тих чи інших проектів створює підозри, що за бюджетний кошт влада підтримує свої "кишенькові" організації, які складають переважну більшість в Громадській раді", - каже в коментарі Deutsche Welle керівниця громадської організації "Альянс" Світлана Закревська. "Таке враження, що в бюджеті з'явились якісь зайві кошти, і влада вирішила їх перерозподілити між собою. І назвала це "програмою підтримки громадянського суспільства," - зазначає Закревська.
Фільтр для неугодних
На жаль, чиновники не бачать в громадських організаціях партнерів, а лише інструмент для досягнення своїх власних цілей, каже лідер місцевого КВУ Сергій Ткаченко. Адже проблема не тільки в програмі, вона значно глибше і починається з принципів роботи самої Громадської ради. Як відомо, це виборний консультативно-дорадчий орган при облдержадміністраціях, до якого входять громадські організації для участі в управлінні державними справами та здійснення громадського контролю за діяльністю органів влади.
"Утім, фактично влада створила для себе ще одне управління під назвою Громадська рада, яким вона повністю керує", - вважає Ткаченко. За його словами, при формуванні Громадської ради, як через фільтр, відсіюються неугодні організації, що мають власну позицію чи можуть виступати потужним опонентом. "Це не що інше, як профанація демократії", - зазначив громадський активіст у розмові з Deutsche Welle.
Хто і що лобіює?
Представники обласної влади відкидають будь-які подібні закиди. Жодного громадського конфлікту немає, а є позиція лише кількох організацій, "які лобіюють свої вузькі інтереси", вважає, зокрема, керівник головного управління взаємодії з громадськістю Донецької облдержадміністрації Віктор Ніколаєнко. У розмові з DW він зазначив, що, згідно з державної стратегією, в усіх областях наразі приймають програму розвитку інститутів громадянського суспільства.
Працюючи над програмою, регіональна влада реагувала на всі конструктивні пропозиції, стверджує посадовець. Утім, у даному випадку, на його погляд, йдеться лише про тотальну критику. "Звинувачення на нашу адресу в корупції, в підтримці своїх кишенькових організацій - це, по великому рахунку, лобістська і доволі професійна гра. І якщо ми на це поведемось, то просто ув'язнемо в полеміці, а маса здорових ініціатив від громадськості зависне в повітрі," - зазначив Ніколаєнко.
Влада вирощує громадських бюрократів
Сьогодні в регіонах ведеться боротьба за вплив на суспільство між владою і тими громадськими організаціями, які можуть демонструвати власну позицію, каже Deutsche Welle соціолог Ярослав Пасько. "Звичайно, владі потрібні свої, підконтрольні громадські організації, - каже експерт. - І влада веде певний діалог з тими групами, які вона визначає. Це можуть бути, умовно кажучи, друзі, родичі, партнери по бізнесу. Тобто, влада вирощує своїх "громадських бюрократів", які піднімають руки, коли потрібно, і ставлять свої підписи, де потрібно", - каже Пасько.
При цьому, продовжив експерт, з боку представників влади лунає риторика щодо "дотримання європейських стандартів". Однак, наголосив Пасько, за європейською традицією громадські організації існують автономно й незалежно від влади. "Одна справа, коли люди шикуються перед облдержадміністрацією і питають, що їм робити, інша - коли громади самостійно формують запити та вимоги до влади", - зауважив експерт.
Пасько піддав критиці й саме громадянське суспільство в Україні. На його думку, воно є "занадто аморфним", щоб очікувати, що влада з ним буде рахуватись. "Кількість поки не переходить в якість", - доходить висновку соціолог. За його словами, тільки в Донецькій області існує майже півтори тисячі громадських організацій, з яких лише лічені реально працюють і мають вплив.