Чому треба змінювати систему соцзахисту в Україні

Десятки видів державних виплат, мільйони пільговиків та мільярди гривень, які часом витрачаються нераціонально. Такими є теперішні реалії системи соціального захисту в Україні, змінити яку так чи інакше намагається кожен новий уряд упродовж останніх років. Не винятком стала і політсила "Слуга народу", депутати від якої складають монобільшість в українському парламенті. Реформування соціальної сфери було одним із пунктів передвиборної програми партії Володимира Зеленського. Серед обіцянок політсили - всеукраїнський перепис населення,  аудит системи соціального забезпечення і переведення усіх пільг у грошову форму. Водночас останнім часом з приводу соціальної політики у представників фракції звучать різкі заяви, які викликають скандали і обговорення.

Якою є система соціальної допомоги

Соціальна допомога в Україні - це численні виплати та пільги, на які мають право мільйони жителів. Державні виплати супроводжують українців від моменту народження до смерті: допомога на дітей, багатодітним і малозабезпеченим родинам, безробітним, особам з інвалідністю, сиротам, одиноким матерям, "чорнобильцям", внутрішньо-переміщеним особам, учасникам бойових дій тощо. У спадок від Радянського Союзу Україні залишилася розгалужена мережа пільг та статусів, якими наділені окремі категорії громадян за соціальною чи професійною ознаками. Вони надаються переважно у безготівковій формі на зменшення або звільнення від оплати за послуги (проїзд, навчання, комунальні витрати, відвідування санаторіїв тощо).

При цьому, як зауважують критики, при надані пільг, зазвичай, фактично не враховується розмір доходів отримувача, що призводить до неефективного використання публічних коштів та подекуди до масштабних зловживань. Регулюється система соціальних виплат п'ятьма десятками різних законодавчих актів, створюючи величезну забюрократизованість. При цьому виплати, розпорошені між громадянами, часто не відповідають реальним ринковим потребам. Так, наприклад, щомісячні виплати на дитину, які здійснюються до трьох років, становлять 860 гривень. З липня цього року введено новий тип допомоги - доплата одиноким пенсіонерам, старшим за 80, у розмірі 684 гривень. У той же час, понад 430 тисяч громадян отримують зараз допомогу по безробіттю, і сума виплат коливається залежно від попереднього стажу від однієї до 8,7 тисяч гривень.

Сума коштів, якими нині опікується міністерство соціальної політики, не враховуючи галузь освіти та охорони здоров'я, сягає 800 мільярдів гривень, розповідає у розмові з DW народна депутатка від "Слуги народу", голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова. Саме її висловлювання стосовно системи соцдопомоги в Україні нещодавно викликали бурхливу дискусію в суспільстві.

Несправедливий розподіл коштів

"Діти дуже низької якості" у малозабезпечених родинах, які в майбутньому "сідають на державні кошти", та пільги для родин військовослужбовців, які "морально розбещують", - за такі різкі висловлювання, які Галина Третьякова озвучила на одному з професійних вебінарів, вона нещодавно змушена була вибачатися з трибуни Верховної Ради. Однак депутатка не відступає від своїх принципів - соціальні кошти в Україні розподіляються в Україні несправедливо, а їх використання часом є неправомірним. Саме тому варто суттєво переглянути підхід до системи виплат та пільг, вважає Третьякова. За її словами, сума коштів, якими нині опікується міністерство соцполітики, не враховуючи галузь освіти та охорони здоров'я, сягає 800 мільярдів гривень і це "величезна цифра" на тлі видаткової частини держбюджету у розмірі 1,1 трильйона гривень.

"При тому ми маємо дуже низьку якість соціального захисту як таку, на яку нарікає багато хто серед населення. І коли людина справді потребує і стає бідною, ми не захищаємо її - або руки не доходять, або механізми у нас спрацьовують не на захист цих людей", - прокоментувала Третьякова.

Окрім того вона, нарікає на надмірну систему пільг, які функціонують в державі. "Якщо обрахувати всі пільги за статусами, то потрібен буде десь там розмір валового національного продукту України", - пояснює політик. Наразі в Україні існує близько 140 видів пільг, право на які має приблизно 18 мільйонів громадян, додає своєю чергою заступниця голови депутатської фракції політичної партії  "Слуга народу" Євгенія Кравчук. "Гроші тонким шаром розмазуються по всій країні. Тому жоден отримувач соціальної допомоги ще не сказав, що підтримки, яку він отримує від держави, достатньо, щоб стати на ноги і повернутися до нормального життя", - прокоментувала для DW депутатка. У фракції закликають нарешті провести аудит системи соціального забезпечення.

Масштабні зловживання та відсутній контроль

Ще у 2016 році перевірки соціальних виплат  в Україні встановили, що щорічно приблизно 60 мільярдів гривень з бюджету України витрачаються на незаконні соціальні виплати. Йшлося зокрема про махінації із держвиплатами, зловживання пільгами з боку переселенців та про недобросовісних отримувачів субсидій на житлово-комунальні послуги. Правоохоронні органи досі час від часу повідомляють про численні порушення стосовно соціальних коштів. При цьому єдиного органу контролю та аудиту таких виплат в Україні не існує.

Соціальна система беззаперечно потребує реформувань, погоджуються опитані DW експерти. Один із важливих кроків - це повноцінний аудит системи виплат, погоджується директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Елла Лібанова. Однак вона звертає увагу на те, що в Україні відсутня розвинена система демографічних реєстрів, а значить і нема повної інформації про населення.

Цю проблему для подальшого формування соціальної політики міг би вирішити повноцінний всеукраїнський перепис населення, зауважує науковиця. Однак він з різних причин не проводився з 2001 року, а запланований на цей рік перепис звели до підрахунку чисельності населення з допомогою мобільних операторів. "У нас є регістр пенсійного фонду, але навіть працівники пенсійного фонду говорять про те, що його треба чистити, тому що є певні сумніви щодо повноти обліку тих людей, які виїхали з України, або перебувають зараз на території ОРДЛО", - наводить приклад співрозмовниця.

"Поки що робиться все, щоб просто мінімізувати соціальні витрати. Так, вони були неефективні, завищені - це очевидний факт", - погоджується експертка соціальних і гендерних програм Центру Разумкова Олена Пищуліна. Однак вона застерігає від того, щоб у процесі реформування така державна економія не зачепила якраз найбільш уразливі верстви. "Ми розуміємо, що грошей в бюджеті немає, тому найпростіше зекономити на кому? На жінках, дітях, соціально вразливих, тих, які бастувати не будуть", - каже експертка.