Як спадкоємиця династії Bahlsen обурила всю Німеччину

На початку травня у Гамбурзі відбувся фестиваль Online Marketing Rockstars. Виступаючи на ньому з доповіддю, 25-річна спадкоємиця відомої компанії Bahlsen - одного з найбільших у Німеччині виробників кондитерських виробів, в тому числі, знаменитого печива Leibniz - Верена Бальзен (Verena Bahlsen) заявила дослівно наступне: "Так, я капіталістка. Все, що мені потрібно, - це заробляти гроші і купувати яхти з отриманих дивідендів".

Безапеляційні висловлювання спадкоємиці імперії Bahlsen, хоч і були сказані іронічним тоном, все ж обурили користувачів соціальних мереж. Дівчині нагадали, що в основі майна її династії лежала, в тому числі, і примусова праця робітників на фабриці Bahlsen за часів Другої світової війни.

У відповідь Верена в інтерв'ю газеті Bild 13 травня заявила, що не відчуває себе відповідальною за події, що відбувалися до її народження. "Мене тоді не було, до того ж ми платили примусовим працівникам стільки ж, скільки і німцям, і добре з ними поводилися. Так що нам немає чого соромитись", - підкреслила вона.

Німецькі компанії використовували примусову працю

Використання великими німецькими корпораціями і фірмами примусової праці в період націонал-соціалізму в Німеччині не є таємницею: за різними оцінками, на "третій рейх" були змушені працювати близько 13 мільйонів людей. Примусовими робітниками ставали мирні жителі - чоловіки, жінки і діти із захоплених вермахтом країн, а також військовополонені та в'язні концентраційних таборів. Не була винятком і фірма Bahlsen: вважається, що на її фабриці у Ганновері у 1941-1945 роках працювали близько 200 примусових робітників, головним чином, жінки з України.

У 2000 році близько 60 громадян країн Східної Європи, які за часів Другої світової війни вимушено працювали на фабриці Bahlsen у Німеччині, подали колективний позов проти компанії. Їхні вимоги про виплату компенсацій тоді не задовільнили: суд відхилив позов, пославшись на закон про терміни давності. Утім, виробник печива частково реабілітував себе в очах громадськості, добровільно виділивши понад 760 тисяч євро спеціальному фонду, який було створено для компенсацій постраждалим у результаті незаконного використання робочої сили "третім рейхом".

Чи несуть нащадки відповідальність за злочини предків?

Епатажні заяви Верени Бальзен викликали шквал обурення як в Німеччині, так і за кордоном. Про цей випадок написали британська газета The Telegraph і американська The New York Times. Слова спадкоємиці корпорації Bahlsen обурили також представників німецької громадськості і політиків. Генеральний секретар Соціал-демократичної партії Німеччини (SPD) Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil) заявив, що "подібна зарозумілість неприпустима". "Не дивно, що люди втрачають віру в справедливість, коли спадкоємиці величезних компаній говорять про купівлю яхт, а не про відповідальність", - заявив політик.

Висловлювання Верени Бальзен вразили і главу Документационного центру "Примусова праця за націонал-соціалізму" в Берліні Крістіне Ґлаунінґ (Christine Glauning). "Я шокована тим, що хтось в її становищі, хтось, хто походить з роду великих промисловців, може мати настільки слабке уявлення про те, що являла собою примусова праця", - здивована Ґлаунінґ.

За її словами, Bahlsen - не єдина фірма, яка використовувала працю примусових робітників протягом Другої світової війни. "Зиск із цього отримували чимало німецьких компаній. Фірма Quandt, наприклад, після документального фільму про свою історію замовила незалежне розслідування про використання компанією примусової праці. Корпорація Volkswagen також зробила крок до переосмислення свого минулого, взявши участь у відкритті меморіалу пам'яті жертв примусової праці 1939-1945 років", - розповідає Крістіне Ґлаунінґ.

Молодь недостатньо знає про епоху націонал-соціалізму

Користувачі соціальних мереж вже закликають до бойкоту кондитерської продукції Bahlsen, а Верену Бальзен пропонують засудити до року соціальних робіт, щоб дівчина могла краще вивчити історію своєї країни. Між іншим, спадкоємиця Bahlsen - не єдина, хто має дуже слабке уявлення про темні плями в історії Німеччини: нещодавні соціологічні дослідження показали, що молодь у Німеччині, Австрії та інших країнах Європи недостатньо поінформована про Голокост та епоху націонал-соціалізму.

У 2018 році Університет міста Білефельд у Німеччині провів дослідження стосовно того, як Німеччина пам'ятає своє воєнне минуле. 69 відсотків опитаних заперечували, що їхні предки були залучені до будь-якої діяльності націонал-соціалістів. На питання, чи відчувають вони моральну відповідальність за злочини Німеччини, навіть не маючи особистої провини у Голокості, 11 відсотків опитаних відповіли позитивно, 56 відсотків - негативно.

При цьому 93 відсотки респондентів вважають, що знання історії нацистських злочинів є важливим компонентом шкільної програми. Згідно з дослідженням, тільки 4 відсотки німців у віці від 16 до 30 років особисто знають або знали когось, хто був безпосереднім свідком подій Другої світової війни.

Bahlsen: компанія усвідомлює історичну відповідальність

Паралельно з тим, що живих людей, які пережили Другу світову війну, залишається все менше, виникає небезпека того, що нове покоління буде відчувати байдужість до історії своєї країни та не відчувати зв'язку з минулим. Але Крістіне Ґлаунінґ з Документаційного центру "Примусова праця за націонал-соціалізму" все ж не втрачає надії. "У нас бувають відвідувачі з усього світу, в тому числі й молоді люди. І навіть якщо до того їм мало що було відомо про цю сторінку історії Німеччини, вони часто бувають вражені масштабами використання праці примусових робітників", - говорить Ґлаунінґ.

Керівництво Bahlsen відреагувало на скандальні висловлювання спадкоємиці фірми заявою, в якій підкреслило, що усвідомлює свою історичну і моральну відповідальність. "Компанія пам'ятає про страждання примусових робітників і величезну несправедливість, яка була допущена щодо них і до багатьох інших людей", - наголошується в тексті заяви. Компанія також пообіцяла доручити історикам провести незалежне розслідування використання на фабриці у Ганновері праці примусових робітників та опублікувати його результати.

Пізніше Верена Бальзен все ж таки вибачилась особисто. "Було помилкою посилювати гостроту цих дебатів бездумними заявами. Я прошу вибачення за це. У мене і думки не було применшувати злочини націонал-соціалізму та їхні наслідки", - заявила спадкоємиця компанії Bahlsen.