Дайте кисню!
14 листопада 2012 р.
Кожні два дні маріупольцям роздають офіційні рекомендації: пити молоко, полоскати горло содою та не виходити на вулицю без респіратора. Такі попередження робилися і раніше, кажуть мешканці, але ж не так часто! Східноукраїнське місто несподівано стало епіцентром екологічних протестів.
Сховатися ніде
"Останні два місяці нас особливо сильно труїли, розповідає Deutsche Welle координатор ініціативної групи "Дайте кисню!" Максим Бородін. За словами маріупольця, викиди та смог були такими, що сховатися було вже неможливо, ані на окраїні міста, ані в будинках. Запах відчувається в квартирі, навіть якщо зачинити усі вікна.
"Сховатися ніде, хіба що натягнути на себе респіратор чи протигаз, у кого він є. Звичайно, що у дітей і дорослих – постійні алергічні реакції, кашель. А лікарі ставлять один діагноз – ОРВ",- каже Бородін. Зона екологічного лиха, на яку перетворився Маріуполь, є наслідком роботи двох металургійних комбінатів-гігантів "Азовсталь" та ім. Ілліча, які вже давно потребують масштабних реконструкцій, кажуть експерти.
Обидва комбінати входять до складу міжнародної гірничо-металургійної компанії "Метінвест", що належить концерну СКМ. Як визнання проблеми керівництво "Метінвесту" ухвалило довгострокову програму модернізації виробництва. "Утім, поки програма буде реалізована, ми встигнемо всі перемерти",- кажуть мешканці.
Акції протесту збирають тисячі людей
Перші екологічні акції протесту розпочалися в Маріуполі рік тому. Вони збирали близько тисячі людей. Наймасштабніша відбулася 4 листопада цього року. "Ми очікували тисяч 5-6, а виявилося ще більше",- розповідає Бородін. Громадські активісти не виключають, що акції протесту будуть тривати.
Утім, мітинги не є самоціллю, оскільки всі розуміють, що ці підприємства - головні роботодавці в Маріуполі, підкреслюють протестанти. "Ми не хочемо лише такого вибору - або гроші, або життя. А якщо не буде відповідної реакції на наші протести, ми не виключаємо, що з нашою проблемою звернемося до депутатів Європарламенту. Утім, наскільки нам відомо, на підприємствах вже розпочалася масштабна ревізія всіх газоочисних споруд. Питання лише в тому, щоб це не стало лише якоюсь показухою. Інакше - подальший тиск на владу і керівництво підприємств",- каже громадський активіст Бородін.
"Метінвест" обіцяє покращення екологічної ситуації
Після акції протесту "Метінвест" також заявив про свою занепокоєність ситуацією та, за інформацією підприємства, вже ухвалив кілька "радикальних рішень для покращення екологічної ситуації". Як повідомив Deutsche Welle керівник управління з охорони навколишнього середовища цієї промислової групи Владислав Білоус, "Метінвест" припинив роботу застарілих коксових батарей, а з 12 листопада на місяць зупинив аглофабрику на "Азовсталі" для проведення детальної діагностики очисних споруд та усунення можливих дефектів.
Також розпочата ретельна перевірка всіх очисних споруд на усіх підприємствах компанії. За словами Білоуса, ці заходи мають значно знизити викиди шкідливих речовин в повітря. Також на "Метінвесті" зазначили, що для вирішення екологічної проблеми залучені й міжнародні експерти. Зокрема, фахівці з Німеччини до кінця цього року мають оцінити терміни та запропонувати програму дій для зниження техногенного навантаження.
Дієвість громадського руху
Однозначно можна сказати, що громадські протести вплинуть і на керівництво меткомбінатів, і на екологічну ситуацію в місті, каже в коментарі Deutsche Welle керівник "Донецького екологічного руху" та громадської ради при обласному управлінні екології Сергій Денисенко. Ще рік тому, за словами експерта, на зустрічі громадських активістів та керівництва "Метінвесту" дійшли домовленостей про радикальні зміни системи очищення на підприємствах.
Але програма була занадто затягнута - аж до 2020-го року. Утім, таку програму ухвалили і, мабуть, сподівалися, що приспали громадськість, каже Денисенко. "Політична активність зазвичай вкрай низька в нашому регіоні. І таких масових протестних виступів, як нині у Маріуполі, ані саме місто, ані весь Донбас досі не бачили. Однозначно можна сказати, що людей "допекли",- каже громадський діяч.
Державні екологічні "контори", за словами Денисенка, були абсолютно бездіяльні або ж посилалися на кліматичні зміни в усьому світі. Однак мешканцям загазованого міста, очевидно, увірвався терпець, каже експерт: "Маріупольці завжди жили в небезпечному місті. Але зараз воно перетворилося на газову камеру. І саме це й спонукало людей до акцій протесту, оскільки іншого способу вплинути на ситуацію вже не було".