Доповідачка з питань України про резолюцію ПАРЄ

Моніторинговий комітет ПАРЄ у вівторок, 8 квітня, ухвалив проект резолюції щодо ситуації в Україні, за яку депутати голосуватимуть у середу. У тексті говориться про те, що ПАРЄ не знайшла жодних доказів тим аргументам, які Росія використовує, аби виправдати свої дії в Україні. Про це DW поспілкувалася з Марієттою де Пурбе-Лундін, доповідачкою з питань України та членом політичної групи "Європейська народна партія".

Deutsche Welle: Пані Лундін, резолюція має назву "Останні події в Україні: загрози функціонуванню демократичних інститутів". Уточніть, будь ласка, які це загрози і як з ними боротися?

Марієтта де Пурбе-Лундін: Наразі існує єдина загроза для української демократії – це Росія. Вона намагається дестабілізувати ситуацію в Україні, зірвати всі важливі починання, за які береться новий український уряд. А владі саме зараз необхідні спокійні й сприятливі умови, щоб розібратися з серйозними внутрішніми викликами: зміна Конституції, проведення мирних і демократичних президентських виборів. Тож, на мою думку, над Україною сьогодні нависла серйозна зовнішня загроза. Щодо внутрішніх політичних процесів, то, наприклад, Верховна Рада займає дуже конструктивну позицію і переважною більшістю відповідально приймає багато важливих документів. Досі ми ніколи не бачили такої єдності, а лише політичну боротьбу між українськими депутатами, проте зараз вони справді об’єдналися.

Текст резолюції базується на результатах візиту місії ПАРЄ в Україні, у ході якої Ви побували в Києві, Львові і Донецьку. Які Ваші враження?

Я відчула різницю в атмосфері у Львові та Донецьку. Але тут треба розуміти, що східна індустріальна частина країни контролюється олігархами та Партією регіонів, які великою мірою самі й продукують там проблеми. Водночас уряд у Києві намагається дослухатися до всіх політичних сил і зацікавлених сторін. Дуже важливо, щоб вони були включені у процес, дослухалися до всіх, бо тільки це допоможе зберегти цілісність країни. На мою думку, новий український уряд справді докладає усіх можливих зусиль, щоб зберегти стабільність у державі, незважаючи на постійні провокації з боку Росії.

До складу місії ПАРЄ було включено і голову російської делегації Олексія Пушкова, але до України він чомусь так і не доїхав…

Так, за два дні до початку нашого візиту він надіслав листа Президенту ПАРЄ Ен Брассер, яка очолювала нашу місію, що він не може їхати в Україну, тому що російський уряд не визнає легітимності уряду України.

На Вашу думку, "авторство" сепаратистських провокацій на сході України належить Росії?

Коли ми зустрічалися у Донецьку з губернатором Сергієм Тарутою, то він назвав організаторів антиукраїнських виступів "російськими туристами". Гадаю, це визначення дуже красномовне і говорить саме за себе.

Деякі члени ПАРЄ вважають, що не можна виключати Росію зі складу Асамблеї, щоб не втрачати можливості вести з Москвою діалог. Проте, чи не є така позиція виправданням для безкарності Росії?

Великою мірю це так і є. Тому я й питаю у цих людей: "А який діалог Росія погоджувалася з нами вести останнім часом?" І закликаю всіх повернутися у 2008 рік, коли в серпні Росія напала на Грузію. Відтоді ПАРЄ приймала багато резолюцій щодо цього конфлікту, але Росія нічого не зробила з того, що в них рекомендувалося. Нічого. Їй просто однаково. І моє особисте переконання, що Росії не потрібен цей діалог. Бо якби вона йшла на спілкування, то те, що ми маємо сьогодні в Криму, не сталося б.

Зараз в кулуарах ПАРЄ говорять про те, що ваша резолюція, яка дуже позитивна щодо України, стане єдиною сатисфакцією для Києва і що депутати навряд чи проголосують за будь-які санкції проти Росії.

Гадаю, Київ відчуває, що дуже багато людей у Раді Європи підтримують Україну і прагнуть допомогти у цей складний для її людей і уряду час. І якщо зараз виникло питання про повноваження Росії в ПАРЄ, то це сталося тому, що вона порушила усі можливі міжнародні угоди і національні зобов’язання, які сама ж і підписала. Ми змушені реагувати, хоча зараз складно передбачити, як пройде голосування у четвер. Але обидві резолюції – щодо українського питання і щодо повноважень російської делегації – між собою пов’язані, бо якщо Росія не анексувала б Крим, то ми не вели б усі ці дебати в ПАРЄ. І хоча ми з моєю колегою (Майліс Репс – Ред.) призначенні доповідачками Моніторингового комітету лише з питань України, ми неодноразово згадуємо у своїй доповіді Росію, бо вона вдалася до агресії проти України. Провина за це лежить лише на самій Росії. І всі 36 членів російської делегації, які присутні сьогодні на сесії ПАРЄ, проголосували за рішення про введення військ до Криму, і якби треба було б, то проголосували б і за вторгнення на території решти України.

Чи спілкувалися Ви особисто зі своїми російськими колегами і чи робили спробу переконати їх у тому, що їхня позиція щодо України суперечить усім нормам і духу Ради Європи?

Ні, я не бачу в цьому ніякого сенсу. У мене склалося таке враження, що російські парламентарі не прагнуть вести діалог.