Дослідження PISA 2018: Якими є проблеми української освіти
3 грудня 2019 р.
Україна вперше взяла участь у міжнародному дослідженні якості шкільної освіти PISA, яке проводиться Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), і його результати виявилися маловтішними.
PISA вважається найбільшим міжнародним дослідженням якості освіти. Цього разу в ньому взяли участь загалом 600 тисяч школярів із 79 країн та регіонів. Дослідження PISA проводиться кожні три роки й охоплює читацьку та математичну компетенції, а також сферу природничих наук. Як зазначається на сайті PISA, у межах тестування перевіряються не знання фактів, а вміння школярів використовувати й розумно пов'язувати знання та інформацію, якими вони володіють, аби мати успіх в інформаційному суспільстві 21-го століття.
Отже, згідно з результатами PISA 2018, українські школярі відстають від середніх показників країн ОЕСР. При цьому у тестуванні серед 15-річних учнів шкіл, які на час проведення дослідження навчалися щонайменше у сьомому класі, українські школярі набрали менше балів за кожною з трьох оцінюваних компетенцій: у читанні, математиці та природничих науках.
Слабка математика
Особливо значним відставання українських школярів було в галузі математики. В той час як середній бал для країн ОЕСР склав 489 балів, учні українських шкіл здобули в середньому лише 453 бали.
Коментуючи цей результат у Facebook, міністерка освіти України Ганна Новосад зазначила - PISA 2018 свідчить, що математика є найбільш проблемною з трьох досліджених галузей. Міністерка пояснює, що за даними ОЕСР, 30 балів відповідають одному року навчання в закладі загальної середньої освіти. Таким чином в математиці українські школярі відстають від своїх співвітчизників з економічно розвиненіших країн на 39 балів, тобто більше, ніж на рік. У читанні та природничих науках відставання є меншим та складає 23 та 22 бали відповідно.
Водночас заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко у розмові з DW звертає увагу на інший аспект у розвитку компетенцій школярів. "Вкрай важливим є відсоток школярів, які досягли базового рівня грамотності за досліджуваними компетенціями - рівня, без досягнення якого їм важко буде знайти себе на ринку праці", - розповідає експертка.
У цьому аспекті математика також є слабким місцем українських учнів. Дослідження свідчить: лише 64 відсотки з них досягли щонайменше базового рівня математичних компетенцій при середньому показнику для країн ОЕСР у 76 відсотків. Краще ситуація виглядає із читанням та природничими науками - тут базовий рівень знань в обох галузях продемонстрували 74 відсотки українських школярів, в той час як у країнах ОЕСР - 77 відсотків і 78 відсотків відповідно.
Відставання села
У коментарі DW радниця міністерки освіти України та засновниця громадської організації Іванна Коберник звертає увагу на ще один тривожний момент, який виявило дослідження. "PISA підтвердила той факт, який щороку показує й українське ЗНО: міські школярі показують кращі результати, ніж учні з сіл", - каже Коберник.
Новосад своєю чергою зауважує, що в той час, коли у великих містах середній бал складає 499,4, у сільській місцевості він становить 420,6. "Це становить різницю із великими містами більше, ніж у 2,5 роки навчання", - пише міністерка.
Окрім результатів тестів, важливі дані для аналізу дає анкетування учнів, яке проводилося в рамках PISA 2018 і яке дозволяє отримати суб'єктивну оцінку навчального процесу з боку школярів, наголосила Коберник. "Наприклад, питання дисципліни - українські школярі вказали, що їхні вчителі досить багато часу втрачають на наведення порядку в класі замість викладання, також учні вказали, що самі вони нерідко спізнюються і прогулюють уроки – цей показник вищий, ніж в середньому по ОЕСР", - пояснює радниця міністерки освіти.
Ще не все втрачено
Та, попри низку приводів для занепокоєння, результати PISA 2018 важко назвати вироком українській шкільній системі. Якщо порівнювати результати українських учнів не лише із їхніми однолітками у країнах ОЕСР, а з усіма 79 державами та економічними системами, які взяли участь у дослідженні, то показники України будуть не внизу списку, а у його середині. При цьому сусідами України у рейтингу є не лише Білорусь та Туреччина, але й такі заможні країни, як Люксембург та Ізраїль.
"Враховуючи, що за витратами на освіту Україна займає досить низьку позицію, то мати місце в середині списку за результатами - це дуже непогано", - зазначає Коберник.
Наведені у PISA 2018 дані підтверджують слова експертки. Так, співвідношення результатів українських школярів з читання із українськими ВВП на душу населення та державними освітніми витратами в перерахунку на одного учня відчутно краще середнього показника для країн, що взяли участь у дослідженні.
Відправна точка
Вакуленко наголошує, що дослідження вказує на проблеми, але не називає однозначних причин їхнього виникнення чи безвідмовних способів їхнього вирішення. За словами експертки, аби дати раду із виявленими слабкими місцями, освітяни та профільні аналітики мають використати отриману інформацію для подальших досліджень та розробки відповідної освітньої політики.
Уперше взявши участь у PISA, Україна отримала шанс сформувати свою освітню політику на основі даних, а не на основі суб’єктивних уявлень тих чи інших чиновників чи політичних сил при владі, продовжує Коберник. "Водночас, оскільки це перше дослідження, так би мовити базова лінія, то практично всі дані потребують додаткових досліджень, і сподіваюся, що Україна їх проведе", - додає експертка.