Доходи українських посадовців залишаються безконтрольними
29 лютого 2016 р.Оприлюднення перших декларацій депутатів Верховної Ради засвідчило незмінність традицій, що склалися останніми роками: бідні депутати - багаті члени їхніх родин. Так, голова фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко, яка однією з перших опублікувала звіт про доходи, витрати й зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік на персональній сторінці офіційного сайту Верховної Ради, задекларувала річний дохід у 75616 гривень. Водночас на рахунках її чоловіка, згідно з декларацією, зберігається майже три мільйони гривень. А ще понад мільйон гривень внесені ним в статутний капітал цілої низки підприємств і товариств.
Критика системи декларування
16 лютого Верховна Рада внесла зміни до закону "Про запобігання корупції" щодо електронної системи надання та оприлюднення декларацій. Він ще не набув чинності і депутати заповнюють стару форму декларації, сказав в інтерв'ю DW голова правління Центру Протидії Корупції Віталій Шабунін. На його думку, приховати майно і статки в цій формі "не становить жодних проблем". Зокрема, посадовець може не вказувати наявну в нього готівку. "Навіть якщо комусь заманулося прямо збрехати в тій декларації, то навіть за ухваленим 16 лютого, його ніхто не зміг би притягнути до кримінальної відповідальності", - сказав експерт.
Чинне декларування доходів можновладцями не можна назвати корупційним, але воно покриває корупцію, зауважив у розмові з DW старший аналітик Transparency International Україна Дмитро Якимчук. Але й новий закон про електронне декларування ще далекий від ідеального. "В законі в кілька разів збільшили суми статків та вартість майна, яке підлягає декларуванню, суми отримуваних подарунків і скоротили перелік родичів, доходів та статки яких мають бути вказані в декларації", - критикує Якимчук. Критика системи декларування доходів посадовцями України прозвучала і з боку представників Європейського Союзу. На їхню думку, внесені зміни до законів повністю не відповідають зобов'язанням України.
Лише формальна відмова від бізнесу
Нині в Україні склалась традиція, за якої депутати лише формально виходять з наглядових рад та менеджменту підприємств, сказав в інтерв'ю DW депутат від фракції партії "Блок Петра Порошенка" Олександр Черненко. Насправді ж посадовці продовжують керувати своїми бізнесами і навіть використовують службове становище для надання своїм підприємствам преференцій, зазначив він. Депутат вважає, що на запровадження антикорупційної реформи в Україні можна застосувати розповсюджену на Заході практику, коли бізнесмени, які вирішили піти в політику, передають управління бізнесом так званим "сліпим трастам". Такий механізм покликаний запобігти конфлікту інтересів між політичною діяльністю та власним бізнесом.
Скористатись послугами "сліпого трасту" вирішив і президент України Петро Порошенко. У середині січня на своїй прес-конференції він заявив про передачу в "сліпий траст" своїх прав на управління концерном "Рошен". Критики, однак, зауважують, що "сліпий траст" в Україні і "сліпий траст" на Заході - це дві зовсім різні речі. "Сліпий траст" в Україні законодавчо не врегульований, і тому форма керівництва підприємством Порошенка залишається незрозумілою, наголосив Якимчук. Подібної думки дотримується й Шабунін: "Сліпий траст в Європі, це коли власник не знає, як розпоряджаються його майном. А не так, як тепер у нас, коли вся решта громадян не знає, як своїм майном розпоряджається його власник".