Експерти: Фінансові махінації Януковича доводити важко

Суд Європейського Союзу у Люксембургу визнав 15 вересня законність блокування у ЄС рахунків Віктора Януковича, його сина Олександра й екс-голови президентської адміністрації Андрія Клюєва, проте постановив викреслити їхні прізвища із санкційного списку за 2014 рік (який, втім, вже втратив чинність торік) через те, що тоді позивачі спиралися на недостатньо ґрунтовну фактичну базу. Українські борці з корупцією не вважають це поразкою, але відзначають млявість та недостатній професійний рівень слідчих у справах про економічні та корупційні злочини режиму Януковича. Утім, попри часткове задоволення вимог екс-президента, його рахунки залишаються замороженими.

Викрадені мільярди

Міністр юстиції України Павло Петренко в день розгляду судом ЄС скарги сторони Януковича заявив у Києві про розкрадання екс-президентом та його сподвижниками близько 500 мільярдів гривень. 160-240 мільярдів гривень були виведені впродовж чотирьох років правління Януковича. Решта мільярдів були "втрачені" в бюджетах різних рівнів, повідомив міністр. "На початку 2014 року "дірка" в бюджеті становила близько 290 мільярдів гривень тих коштів, які нібито були на рахунках місцевих органів влади і на рахунках загального фонду державного бюджету. Але їх практично не було", - зазначив Петренко.

Він закликав Генпрокуратуру України відкрито назвати імена виконавців фінансових махінацій екс-президента та його оточення. А також не виключив, що в разі ухвалення парламентом закону про спецконфіскацію коштів, отриманих злочинним шляхом, держава зможе повернути до бюджету активи не лише корупціонерів з оточення Януковича, а й усіх інших учасників корупційних схем. Серед них він назвав брокерів, що супроводжували угоди з розміщення 1,5 мільярдів доларів Януковича в "Ощадбанку".

Непрості справи

Тим часом санкції проти Януковича, його родичів та сподвижників слабнуть. Це відбувається через те, що Україна не надає європейцям інформацію про прогрес у розслідуванні корупційних справ представників режиму Януковича. Київський політолог Сергій Таран в інтерв'ю DW пояснив це складністю завдань, що постали перед українськими правоохоронцями. "Ці клептократи зазвичай перебувають не в Україні, і це заважає повноцінним слідчим діям проти них", - сказав експерт.

Він нагадав, що раніше в Україні ніколи не було прецедентів справ про розкрадання державних коштів найвищими посадовцями. А антикорупційні справи взагалі є надскладними для їхнього розслідування не лише в Україні, а й в цілому світі. "Навіть в такій розвинутій правовій системі, як США, Аль Капоне так і не спромоглися посадити за корупцію - його посадили за несплату податків. Тож не дивно, що в нашій країні слідчі дії відбуваються не так ідеально, як того хотілося би", - сказав експерт.

Бракує професійних слідчих

На відміну від Тарана, директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин покладає всю відповідальність за повільне розслідування корупційних справ та економічних злочинів режиму Януковича на Генеральну прокуратуру. "В нас фактично відсутні вироки по персоналіях санкційного списку, що й дозволяє оскаржувати замороження активів колишніми можновладцями. Це не означає, що всі ці активи автоматично розморозяться, але зараз необхідна активізація і професійна діяльність слідчих і судових органів", - зазначив Юрчишин.

Він не вважає, що для переслідування високопосадових корупціонерів недостатньо законів чи в української влади взагалі немає політичної волі розслідувати злочини режиму Януковича. Правозахисник нагадав, що найвищі українські посадовці регулярно виголошують декларації намірів з боротьби з корупціонерами. "Режим Януковича достатньо серйозно доклався до того, що в слідчих органах лишилися одиниці з числа тих людей, що спроможні довести до суду такі складні справи. Переважна більшість людей здатна радше імітувати роботу, ніж показувати результат. І це величезна проблема", - сказав в інтерв'ю DW директор Transparency International Україна.