1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Експерт: Постачання ракетних двигунів до КНДР вивчатиме ООН

Максим Сидоржевський
18 серпня 2017 р.

Експерт SIPRI Сімон Віземан у розмові з DW розповів, якими можуть бути наслідки для України або Росії, якщо з'ясується, що вони причетні до постачання ракетних двигунів до Північної Кореї.

https://p.dw.com/p/2iRu6
Сімон Віземан
Сімон Віземан переконаний, що ракетний скандал не залишиться поза увагою контрольних органів ООНФото: SIPRI

Старший науковий співробітник Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI) Сімон Віземан відповів на запитання Deutsche Welle стосовно ракетних двигунів радянського зразка, які, за експертними оцінками, могли бути зроблені за вкраденими технологіями або потрапити до Північної Кореї з Росії або України. Президент Петро Порошенко вже доручив провести розслідування, чи не могли бути українські підприємcтва причетні до цього. Натомість у Росії офіційні відомства і профільні підприємства відмовляються від коментарів та ігнорують підозри у можливій причетності цієї країни до північнокорейської ракетної програми. 

DW: Пане Віземан, наразі існує кілька основних версій того, яким чином Північна Корея отримала ракетні двигуни для своїх міжконтинентальних балістичних ракет: власне виробництво, виробництво за допомогою Росії та купівля на "чорному ринку" ракет українського походження. На Вашу думку, яка версія є найбільш вірогідною?

Сімон Віземан
Сімон Віземан переконаний, що ракетний скандал не залишиться поза увагою контрольних органів ООНФото: SIPRI

Сімон Віземан: Якщо поглянути на звіт Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), то, аналізуючи фотографії випробування ракетних двигунів у КНДР, він робить висновок, що Пхеньян використовує нові двигуни, які відрізняються від тих, які використовувались раніше, і що ці двигуни є російсько-українського походження та могли надійти лише з Росії або України. Я розумію, яким чином IISS дійшов цього висновку, але немає відповіді на питання, яким чином двигуни потрапили з Росії або України до Північної Кореї. Очевидно, що вони не могли бути продані офіційно, оскільки діє ембарго Організації Об'єднаних Націй щодо КНДР, зокрема і для цього виду технологій, ще з 2006 року. Це ембарго ООН завжди підтримувалось Росією під час голосування, а Росія і Україна неодноразово заявляли, що дотримуватимуться його. Вони зобов'язані його дотримуватись, оскільки це ембарго запроваджувалось рішенням Ради Безпеки ООН, яке є обов'язковим до виконання. Важко уявити, що хтось порушив це ембарго на офіційному рівні, оскільки від цього багато не виграєш. Іншою можливістю є справді те, що Пхеньян отримав двигуни десь на "чорному ринку", які якимось чином зникли з заводу або іншого місця зберігання, де вони зберігались протягом багатьох років. Така можливість існує, такі випадки траплялись і раніше, коли зброя та комплектуючі зникали з місць зберігання і продавались. Це було б небезпечно, оскільки усі, хто б намагався здійснювати такі речі з КНДР, мали б знати, що це буде викрито. Оскільки значний фокус зараз спрямований на те, щоб з'ясувати, звідки КНДР бере ці технології - через санкції, через позицію Сполучених Штатів Америки та країн Заходу, і навіть Китаю. Це небезпечна гра навіть для учасників "чорного ринку".

Деякі експерти стверджують, що якщо КНДР отримала з "чорного ринку" ці двигуни, які є досить великими за розміром, то це могло відбутись лише через російську територію і не без відома влади РФ.

Двигуни РД-250, модифікована версія яких могла потрапити до КНДР, вироблялися на "Південмаші" з 1960-х років
Двигуни РД-250, модифікована версія яких могла потрапити до КНДР, вироблялися на "Південмаші" з 1960-х роківФото: picture alliance/dpa/epa/M. Markiv

У цьому є частина правди, і обладнання є справді великим за розміром. Але воно могло бути транспортоване як морським шляхом, так і наземним шляхом або повітрям. Воно могло бути завезено під виглядом сільськогосподарських машин, що траплялось раніше. У 90-ті роки, коли торгівля з КНДР була трохи більш можливою, їй незаконно було продано винищувачі МІГ-21 з Казахстану, і це з'ясувалось лише на кордоні з КНДР. Такі речі досі є можливими, але ризикованими. Враховуючи, що ніхто не був помічений у торгівлі десь на шляху до КНДР, можна уявити, що було залучено якихось офіційних осіб, також у процесі могли даватись хабарі. Усе залежить від того, як багато двигунів було транспортовано. Якщо їх було лише кілька, це є набагато простішим, ніж транспортування двигунів для цілого ракетного флоту.

Українська влада ініціювала власне розслідування стосовно цього звіту. Як Ви вже сказали, КНДР довгий час перебуває під санкціями ООН. Чи буде розслідувати цю ситуацію сама ООН?

Звісно, ООН це розслідуватиме, оскільки після запровадження санкцій стосовно КНДР у ООН була створена група експертів, яка має мандат на те, щоб перевіряти, чи дотримуються санкції. І якщо існують обвинувачення, що санкції порушуються, то розслідувати такі випадки - це їхній обов'язок. Вони можуть поїхати до країн, які фігурують у цих обвинуваченнях, та вимагати від них допомогти їм. Це їхнє завдання - перевірити правдивість таких обвинувачень. І якщо це є правдою - тоді з'ясувати, яким чином це стало можливим та яким чином цьому запобігти. Звичайно, це не означає, що країни-фігуранти або будь-які інші країни не можуть проводити свої власні розслідування. Проте у підсумку ми б усі хотіли бачити висновок відповідної групи експертів ООН, який, я впевнений, буде представлений.

Якщо з'ясується, що до КНДР справді якимось чином потрапили ракетні двигуни українського чи російського походження, якими можуть бути наслідки для цих країн? Чи можуть Києву або Москві загрожувати санкції?

Усе залежить від того, яким чином обладнання потрапило до КНДР, якщо воно туди справді потрапило з цих країн. Можливий варіант, коли інші країни дійдуть висновку, що, наприклад, Україна має певні проблеми, і у цьому немає провини уряду. Наприклад, що існує проблема з контролем над експортом, яку можна вирішити наданням підтримки Києву, у вигляді обладнання, коштів, навчання персоналу, збільшення міжнародної співпраці. І це було б позитивною річчю.

Але може бути з'ясовано, що українці або росіяни якимось чином або пов'язані з торгівлею з КНДР, або намагаються її приховати. І тоді можливі санкції проти країни, яка порушує правила або не допомагає у розслідуванні. Але усе це залежить від результатів розслідування. Проте, якщо з'ясується, що відбувся продаж через "чорний ринок", який став наслідком недостатнього контролю над експортом, у такому випадку, на мою думку, більш вірогідною є міжнародна допомога.

Раніше цього тижня Київ заявив, що оприлюднення цього звіту є антиукраїнською кампанією, яка була спровокована російськими спецслужбами для того, щоб приховати власну участь у ядерній програмі КНДР. Як Ви гадаєте, чи могло це справді бути кампанією проти України, яку проспонсорував Кремль?

Безсумнівним є те, що Росія спонсорує антиукраїнські кампанії. Але даний звіт був опублікований IISS, яка є поважною організацією. Вона публікує отриману інформацію лише після її перевірки, у цьому плані IISS є відповідальною. Її експерти дійшли висновку, що ракетні двигуни, які тестувались у КНДР, могли походити лише з Росії або України. На мою думку, це не є історією, яка була спланована росіянами. Хоча я впевнений, що росіяни були б щасливими виявити те, що Україна залучена у процес постачання зброї до КНДР, та зробити з цього галас у медіа.

А як би Ви пояснили, що Росія досі зберігає мовчання з цього приводу, тоді як офіційний Київ активно відреагував на ситуацію?

Я гадаю, що, можливо, росіяни, які могли якимось чином бути залучені у це, свідомо вирішили відмовчуватись, сподіваючись, що Україна сама собі вириє могилу. Україна відкидає обвинувачення і має на це повне право. Проте деякі з цих заперечень з боку України були трохи надмірними, зокрема, обвинувачення експертів IISS у некомпетентності. А заперечення з боку "Південмашу" є більш технічними - про те, що вони не пов'язані з торгівлею з КНДР. Але це не означає, що обладнання не могло зникнути з якихось місць його зберігання, які можуть бути або не бути під контролем підприємства.

Походження двигунів для ракет КНДР: три основні версії (16.08.2017)