Жінки-архітекторки - важкий шлях до визнання

"Жінкам, як і раніше, необхідно мати величезну упевненість у собі, щоб досягти успіху в галузі архітектури, - з такими словами відома британська архітекторка Елісон Брукс звертається до відвідувачів виставки Frau Architekt, яка відкрилася в Дюссельдорфі. - З народження нас оточують герої та боги - чоловіки".   

Брукс - єдина сучасна британська жінка-архітекторка з такою колекцією нагород: престижна архітектурна премія Стірлінга (RIBA Stirling Prize), медаль Manser та архітектурна премія Стівена Лоуренса. 58-річна жінка вважається провідною архітекторкою свого покоління, однак, з її власного зізнання, вона все ж страждає від гендерної нерівності, яка характерна для її професії.

Читайте також: Виставка до 75-річчя Потсдамської конференції: як посварилися російські й німецькі історики

Британська архітекторка іракського походження Заха Хадід, яка в 2004 році стала першою в історії жінкою, нагородженою Прітцкерівською премією, до своєї раптової смерті у 2016 році не переставала повторювати, як важко їй було працювати в чоловічій галузі діяльності - архітектурі. Коли їй дорікнули, що проєкт стадіону у Катарі, де у 2022 році має відбутися чемпіонат світу з футболу, нагадує піхву, вона у відповідь лише розвела руками, розчарована таким невіглаством. Той факт, що жінкам усе ще доводиться відстоювати свої архітектурні ідеї, видається більш ніж дивним, особливо в часи, коли жінки обіймають такі посади як президент, канцлер чи міністр оборони.

Упередження щодо жінок в архітектурі

Невже нічого так і не змінилося? Цим упередженням уже понад сто років. Вони звучать приблизно так: жінки не вміють рахувати і тому не можуть мати у розпорядженні бюджет. Жінки не можуть мислити у трьох вимірах. Жінкам не місце у будівництві.

Читайте також: Капіталізм і кризи: чи можемо ми щось змінити?

Сьогодні усе не так погано. На факультети архітектури у німецькі університети вступає більше дівчат. Однак те, як складається їхня кар'єра потім, насторожує. Жінці важко поєднати особисте життя та роботу архітекторкою, тому небагатьом вдається застосувати отримані в університеті знання на практиці. Це підкріплюють і цифри Федеральної палати архітекторів Німеччини (Bundesarchitektenkammer): у 2016 році частка жінок-архітекторок у галузі будівництва, позаштатних співробітниць, становила приблизно одну п'яту. Серед містобудівників частка жінок - усього лише дев'ять відсотків. Крім того, жінки в архітектурі заробляють в середньому на 20 відсотків менше, ніж їхні колеги-чоловіки.

Жінок в архітектурі остерігалися

Задовго до того як жінки у Німеччині отримали право на освіту, звучали застереження з приводу того, до чого це може призвести, якщо довірити їм будівництво. Але ідеї про гендерну рівність вже міцно засіли в умах перших феміністок, і здаватися вони не збиралися. Ще до того, як жінки отримали виборче право, у Німеччині з'явилася перша жінка-архітекторка: Елізабет фон Кнобельсдорф (Elisabeth von Knobelsdorff) здобула у 1911 році ступінь інженерки архітектури у Королівській технічній школі в Шарлоттенбурґу, сьогодні це Берлінський технічний університет.

Читайте також: "Боги в кольорі": новий вигляд античних статуй

Принцеса Вікторія цу Бентгайм і Штайнфурт (Viktoria zu Bentheim und Steinfurt) теж звела багато будівель у помістях своєї родини. Емілі Вінкельманн (Emilie Winkelmann) стала у 1907 році першою жінкою, що відкрила своє архітектурне бюро в Берліні. Виставка "Жінка-архітекторка. 100 років в архітектурі разом з жінкою" розповідає історії жінок-архітекторок, які, попри всі перепони, увійшли в історію німецького містобудування.

Жінки в архітектурі до 1945 року

Жінки повинні були проявити відданість своїй справі, щоб подолати чимало стереотипів на своєму шляху. На перетині століть велася дискусія про те, в якому одязі жінка-архітекторка мала працювати? Одягти на жінку халат? Для скульптора-чоловіка це було доречно. Брюки? Це скандал! У США до жінок-архітекторок було більш ліберальне ставлення.

Читайте також: Кардаш'ян олійними фарбами та інше мистецтво з соцмереж: фотогалерея

Три перші архітекторки у Німеччині - Емілі Вінкельманн (Emilie Winkelmann), Терезе Моґґер (Therese Mogger) та Елізабет фон Кнобельсдорф (Elisabeth von Knobelsdorff) - лише пізніше отримали зиск з того, чого домоглися їхні колеги-жінки у США. Наступним ударом по долі жінок-архітекторок став націонал-соціалізм. У "третьому рейху" будівельна галузь перебувала під жорстким контролем держави. 100 жінок-архітекторок єврейського походження стали жертвами Голокосту, зокрема, студентка Баугауса Фрідл Дікер-Брандейс.

Чоловічий почерк домінував і у післявоєнні роки

У 1950-х та 1960-х у Західній Німеччині не було приводу для оптимізму. Місце жінки було на кухні. У галузі архітектури вони займалися "жіночими" проєктами - проектуванням житлових будинків та приміщень для молоді та дітей, дизайном інтер'єрів.

У НДР деяким жінкам таки вдавалося проектувати громадські будівлі. Іріс Дуллін-Ґрунд (Iris Dullin-Grund) привернула до себе увагу проєктом Будинку культури та освіти у Нойбрандербурзі у 1965 році, а у 1970-х та 1980-х Ґертруд Шилле (Gertrud Schille) розробила будівельні плани планетаріїв VEB Carl Zeiss-Jena на експорт.

У ФРН були свої видатні жінки-архітекторки. Зіґрід Крессманн-Чах (Sigrid Kressmann-Zschach) жила та працювала у Західному Берліні, будувала комерційні будівлі.

Архітектор у свідомості суспільства - усе ще чоловік

А яка ситуація сьогодні? "Жінкам-архітекторкам потрібна підтримка жінок, які вже досягли успіху", - сказала якось Заха Хадід. "Сьогодні значно більше авторитетних та поважних жінок-архітекторок, ніж раніше. Але це зовсім не означає, що досягати успіху їм стало легше", - відзначила вона.

Жінки-власниці архітектурних бюро - і нині рідкість. Стереотипи усе ще живуть у суспільстві: архітектор, що проєктує міста, - це чоловік з будівельним шоломом на голові.  

Виставка "Жінка-архітекторка" працюватиме у Дюссельдорфі до 2 жовтня 2020 року.