Закони про Донбас: наслідки вилучення згадки про Мінськ

Верховна Рада у п’ятницю, 6 жовтня, продовжила на рік дію закону про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донбасу, а також ухвалила в першому читанні президентський законопроект про забезпечення суверенітету України над окупованою частиною Донецької та Луганської областей. З тексту було вилучено згадування про мінські домовленості. Саме цей пункт спричинив цими днями сутички між депутатами і протести під стінами Верховної Ради.    

Противники згадування мінських угод у законі стверджують, що ці домовленості не є джерелом міжнародного права і якщо Україна пропише в законі, що буде дотримуватися безпекової частини мінських угод, це може призвести і до виконання політичної частини на невигідних для України умовах. Прихильники ж запевняли, що без мінських угод санкції проти Росії не діятимуть і треба зазначити у законі про виконання Україною мінських угод.  

Вплив згадки про Мінськ перебільшено?

Прямого зв’язку між згадуванням мінських домовленостей у президентському законопроекті та самим переговорним процесом у Мінську немає, зазначають опитані DW експерти. "Вилучення згадок про мінські домовленості з точки зору західних партнерів України не припиняє продовження мінського процесу, але водночас і не сприяє йому. Для Німеччини і західних партнерів України дуже важливо, що буде продовжено дію закону про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донбасу на один рік. Це означає, що перспектива політичного врегулювання конфлікту, яка передбачена мінськими домовленостями, хоча б не погіршиться", - наголошує експерт Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Вільфрід Їльґе.

У прийнятому в п’ятницю, 6 жовтня, документі, який продовжує на рік дію закону про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донбасу, є важлива умова. Особливий порядок місцевого самоврядування набуде чинності лише "після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, яка стосується виведення усіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України".

"ЛНР/ДНР" не легалізують

Противники згадування мінських домовленостей у законопроекті про забезпечення суверенітету України над Донбасом також побоюються, що це може з часом легалізувати представників так званих "ЛНР/ДНР" як сторону переговорів. Аналітик Центру Карнегі, який спеціалізується на дослідженні України та Східної Європи, Балаж Ярабік стверджує, що ці страхи перебільшені. "Згадка про Мінськ - символічна річ, яка не веде до легалізації "ЛНР/ДНР". Я дуже сумніваюся, що згадування мінських домовленостей означатиме чи може інтерпретуватися як визнання. Україна не хоче прямих переговорів з "ЛНР/ДНР". Є переговорний процес у Мінську. І новий закон підкреслює цю риторику, цей символізм, що це не незалежні сепаратистські сили, а керовані з РФ", - вважає експерт.

Балаж Ярабік також переконаний, що альтернативний законопроект про Донбас від фракції "Самопоміч" неприйнятний для Заходу. "Він має на меті тотальну блокаду Донбасу. Жодних переговорів і так далі. Але для Заходу важливий переговорний процес і щоб мінські домовленості хоча б формально виконувалися і тому чиниться тиск на Україну", - стверджує аналітик Центру Карнегі.   

Напередодні члени комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони не підтримали альтернативний законопроект щодо реінтеграції окремих районів Луганської та Донецької областей авторства депутатки від фракції "Самопоміч" Оксани Сироїд. Голова комітету Сергій Пашинський спочатку навіть забув поставити його на голосування, а потім члени комітету "провалили" документ.