Заступник голови Меджлісу про спотворення історії у Криму

18 травня відзначаються 75-ті роковини депортації кримськотатарського народу, яка була здійснена сталінським режимом у 1944-му році. Цього року Латвія стала першою після України країною, яка визнала депортацію кримських татар актом геноциду. Про те, як відзначається 18 травня в окупованому Криму, DW поговорила з одним з кримських татар, які живуть на півострові, заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріманом Джеляловим. 

Deutsche Welle: Пане Джелялов, чим є депортація 1944 року для кримських татар?

Наріман Джелялов: Депортація - одна з найважливіших, визначальних подій у житті кримськотатарського народу. Пам'ять про неї до сих пір залишається для нас такою важливою не в останню чергу через те, що наслідки депортації відчуваються і нині. Ці наслідки ще не вдалось повністю подолати попри зусилля як самих кримських татар, так і різних програм, які ухвалювалися Україною, а також імітацію таких програм Російською Федерацією. Повноцінної реабілітації, такої, якою її бачать самі кримські татари, фактично не відбулося. На символічному рівні кримських татар до сих пір "депортують": з року в рік коментарі, повідомлення та цілі програми, які виправдовують злочини сталінського режиму стосовно кримських татар та інших депортованих народів, наповнюють 18 травня російське та кримське телебачення. Це все тяжко сприймається самими кримськими татарами, це серйозна психологічна травма, від якої, я вважаю, треба поступово позбуватися, знаходити у собі нові сили. Разом з тим, ніхто не стане забувати цей день, адже ще живі свідки депортації, наші бабусі, або батьки, як, наприклад, у мене, які пережили ті важки часи, залишились живими та вжили усіх заходів для того, аби повернутися назад додому.

Який зараз у Криму стан справ із вшануванням річниці депортації кримських татар? Як проводять цей день кримські татари? Як реагує окупаційна влада?

Усі заходи у Криму вже давно поділились на офіційні, які проводить російська або місцева кримська "влада", та ті, які люди організовують самостійно. Активісти використовують всі доступні їм заходи для вшанування пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу. Молодь проводить автопробіги, хоча часто це закінчується адміністративними покараннями, люди збираються біля пам'ятних місць, пам'ятників, меморіальних дошок, приносять квіти, читають молитви, у мечетях люди збираються. Люди самі обирають, куди їм прийти. Я переконаний, що цей день повинен залишатись пам'ятним для усіх, не дивлячись ані на політичні переконання, ані на місцеперебування людини. 18 травня - це день пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, про який ми повинні пам'ятати та шанувати його у доступний нам спосіб.

Яких заходів вживає російська влада для зміни історичної пам'яті серед населення Криму, зокрема, молодих поколінь?

Нинішня влада Криму робить все, аби вивести меморіальні заходи кримських татар на периферію. Це різні дії, наприклад, відома історія про підручник з Історії Криму для 10 класу, де продовжують відтворювати міфи стосовно кримських татар, їхньої так званої "зради" (введений у кримських школах російський підручник з історії Криму для 10 класу спотворює історичні факти стосовно колаборації з нацистами у Криму під час Другої світової війни, а також дані щодо умов проведення депортації кримських татар. - Ред.). У той же час російська влада намагається насаджувати нову ідеологію, запропонувавши замість трагічної дати 18 травня ввести нові свята, наприклад, 21 квітня - день, коли був підписаний указ про реабілітацію (№268 від 21 квітня 2014 року. - Ред.) президентом Росії Володимиром Путіним, або дату першої анексії Кримського Ханства Російською Імперією. Ще одним прикладом є звернення до Аксьонова про встановлення пам'ятника про присягу кримських татар імператриці Катерині ІІ та багато інших подібних дій, які повинні змістити сьогоднішні акценти і фактично породити у молодого покоління кримських татар повністю інакше відношення до реальної своєї історії, до нинішньої ситуації, зокрема, до дій Російської Федерації та присутності Росії сьогодні у Криму.

Що, на вашу думку, повинна зробити Україна для захисту прав кримських татар?

Мінімум - це ухвалення конституційних змін у питанні створення кримськотатарської національної автономії. Без сумніву, це відновлення територіальної цілісності України, тобто повернення Криму під юрисдикцію Києва, а також багато менших, але також важливих питань. Ясна річ, кожний кримський татарин хотів би, щоб Україна робила значно більше для кримськотатарського народу. Позитивні зрушення ми в принципі спостерігаємо, але ще залишається багато роботи в історичних, соціальних питаннях, питаннях взаєморозуміння, взаємопроникнення народів, які населяють сьогодні Україну, зокрема, українців та кримських татар.

Інтерв'ю провів Мустафа Османов.