Протести у Бразилії
20 червня 2013 р.
Протести вже показали перші результати: ціни на проїзд у громадському транспорті по всій країні не підвищуватимуть. Це стало відомо увечері в середу, 19 червня. Демонстранти сприйняли звістку дуже радісно. Однак політики назвали це рішення "великою жертвою" і пояснили, що кошти, які не надійдуть до бюджету, доведеться заощаджувати в інших сферах.
Сотні тисяч людей уже близько тижня протестують перш за все у трьох найважливіших містах країни - столиці Бразиліа, Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро. Усе почалося з горезвісного рішення влади підняти ціну на проїзд у громадському транспорті на 20 сентаво, тобто на сім євроцентів. Та дуже скоро стало зрозуміло: демонстрантів турбують значно більші проблеми.
Невдоволення накопичували довго
"Кожен має свої причини для протесту", - вважає Марсело Феллер. Адвокат із Сан-Паулу знає про проблеми розчарованих співвітчизників з власного досвіду. Разом зі 1800 іншими юристами він безкоштовно захищає мирних демонстрантів, яких затримала поліція. "Маси, які зараз мобілізувалися, виступають проти високої вартості життя, корупції та недолугого державного управління, особливо напередодні Чемпіонату світу з футболу", - розповів адвокат.
"Це перш за все молоді люди - не надто бідні, не надто багаті, а всі ті, хто посередині", - додає соціолог Кандидо Ґжибовський. Тобто молодь, яка вчиться, працює або робить і те, й інше. Ґжибовський керує авторитетним інститутом соціальних досліджень "Ibase" у центрі Ріо-де-Жанейро. Люди протестують якраз перед будівлею, де знаходиться його офіс. Соціолог помітив транспарант із написом: "Може, мені послати своїх дітей навчатися до Маракани?" ("Маракана" - найбільша футбольна арена країни - Ред.) Дослідник називає цю думку символічною, бо в очах багатьох бразильців держава тринькає забагато грошей на стадіони, натомість надто мало фінансує освіту.
Недолуге керування державою
"Маракана" в Ріо-де-Жанейро - це найбільший стадіон країни, де відбудуться фінальні матчі цьогорічного Кубка конфедерацій і Чемпіонату світу з футболу 2014 року. Реконструкція споруди мала обійтися місту в 230 мільйонів євро, натомість витратили 360 мільйонів. До цих грошей додаються ще 220 мільйонів, які були витрачені на два ремонти за минулі п'ятнадцять років.
А в травні стало відомо, що підприємець-мільярдер Айке Батиста і мультиконцерн Odebrecht хочуть використовувати стадіон після Чемпіонату світу. Його взяли в оренду на 35 років за 65 мільйонів євро і зобов'язалися реконструювати спортивний парк поблизу за 200 мільйонів. Через це в багатьох бразильців з'явилося відчуття, що влада не спроможна захищати інтереси народу. Окрім того, дебати в країні викликав законопроект, за яким розслідування випадків корупції хочуть у майбутньому доручити поліції, обмеживши повноваження прокуратури. Попри те, що поліція й сама вважається глибоко корумпованою.
Діжка з порохом по-бразильськи
Завдяки зростанню економіки протягом останніх п'ятнадцяти років чимало бразильців вибралися з бідності. Майже не лишилося голодуючих, а частка безробітних історично знизилася - до менш ніж шести відсотків. Та людям доводиться скрутно через інфляцію. Продукти у Бразилії не набагато дешевші, ніж у Німеччині, а подекуди й дорожчі. За кілограм помідорів доведеться віддати близько чотирьох євро. У Німеччині за таку ціну пропонують добірні екологічно чисті сорти овочів.
Шанси вибратися зі злиднів у соціально незахищених бразильців вкрай обмежені. "Соціальна політика певною мірою оминає потреби людей", - каже соціолог Ґжибовський і згадує про програми будівництва житла, в якому ніхто не хоче жити. Рівень освіти у державних школах усе ще дуже низький, якісне медичне обслуговування доступне тільки заможним, а відколи збільшилася кількість працюючих, транспортна система у містах близька до колапсу.
Усіх "дістав" громадський транспорт
Чимало людей пов'язували з Чемпіонатом світу-2014 надії на те, що місцеве транспортне сполучення буде покращено. Але відколи на зведення стадіонів вирішили витратити три мільярди євро замість двох, важливі проекти з поліпшення транспортної інфраструктури призупинили. Замість 11 мільярдів євро, передбачених на розвиток інфраструктури, збираються витратити тільки 9.
Щоб дістатися до свого офісу в Сан-Паулу громадським транспортом, адвокат Феллер витрачає майже півтори години. Щоб доїхати машиною по завжди закоркованих вулицях, йому потрібно з півгодини. "Деякі наші співробітники нині потребують на дорогу до роботи удвічі більше часу, ніж п'ять років тому", - додає соціолог Ґжибовський про ситуацію на дорогах Ріо-де-Жанейро.
Тому, коли транспортні підприємства ще й вирішили підвищити ціни на проїзд, бразильці обурено вийшли на вулиці. Але не через "сім центів", як сповіщали закордонні ЗМІ. "Самі демонстранти кажуть, що це ніщо", - переконує Ґжибовський. Людям ідеться про всі проблеми, які влада не в змозі вирішити. "До вчорашнього дня ніхто б і не подумав піднятися через це з дивана, але нині Бразилія прокинулася", - констатує соціолог.
Президентка почула сигнал
Перед тим Бразилія зазнавала таких гучних протестів у 1992 році, коли народ вимагав відставки корумпованого президента Фернандо Коллора де Мелли. Нині ж активісти зібрали на інтернет-платформі "Avaaz" сотні тисяч голосів проти очільниці держави Ділми Руссефф.
Однак вона вважає, що масштаб протестів показує силу бразильської демократії. На відміну від свого турецького колеги Ердогана, Руссефф стала на бік демонстрантів. Великої небезпеки для її правління не вбачає ні Ґжибовський, ні Феллер. Але в те, що бразильців можна заспокоїти лагідними словами й обіцянками, вони теж не вірять.