В Україні сперечаються про ціну обміну

76 осіб, яких утримували у самопроголошених "ДНР" та "ЛНР", ввечері 29 грудня прибули до Києва. Їх обміняли на 127 осіб, утримуваних в Україні. Серед звільнених українців 12 військових і 15 цивільних жінок. Президент України Володимир Зеленський вважає, що "найголовніше те, що люди вдома". Громадські активісти і правозахисники привітали повернення полонених, але негативно оцінили процедуру обміну.

Повернення додому

Першими з літака, який прибув в аеропорт "Бориспіль", вийшли звільнені українські військові. Їх зустрічали президент Володимир Зеленський, співробітники його офісу, міністр оборони Андрій Загороднюк. Лише потім до них змогли підійти родичі. Після військових з літака вийшли всі звільнені українці, які відразу потрапили в обійми своїх близьких.

Президент Зеленський виступив перед присутніми звільненими, їхніми родичами і численними журналістами з промовою, в якій назвав повернення полонених "великою перемогою". Він заявив, що загалом було звільнено 81 особу, але п'ятеро з них залишилися в ОРДЛО за сімейними обставинами. Зеленський запевнив, що вони будь-коли можуть переїхати на підконтрольну Україні територію.

Глава української держави нагадав, що це звільнення є виконанням першої частини домовленостей, досягнутих під час саміту в "нормандському форматі" в Парижі 9 грудня.

Уперше за останні дні Зеленський відповів на запитання щодо звільнення з-під варти і передачі в ОРДЛО у рамках обміну п'ятьох ексбійців спецпідрозділу міліції "Беркут", обвинувачених у вбивствах людей на Євромайдані в лютому 2014 року. "Я вважаю, що це було складне рішення, рішення політичне, це правда. Справи Майдану ми закінчимо обов'язково. Я вам більше скажу: якщо б у мене було 100 "беркутівців", і мені б запропонували одного розвідника, я б їм віддав 100 "беркутівців" і повернув би живого розвідника", - висловив свою позицію Зеленський.

Ціна обміну

Напередодні обміну суд у Києві змінив запобіжні заходи п'ятьом ексбійцям спецпідрозділу міліції "Беркут". Їх звільнили з-під варти та арешту під особисті зобов'язання. У цій ситуації активісти громадських організацій, а також родичі загиблих заявили про фактичний розвал справ Майдану. У ніч на 29 грудня кілька десятків людей блокували усі виїзди з Лук'янівського СІЗО у Києві, де утримувались троє "ексберкутівців", щоб завадити їхньому ймовірному обміну. При цьому до останнього не було відомо, чи справді обвинувачені у вбивствах євромайданівців перебувають у списках на обмін.

Також 28 грудня у Харкові з-під варти звільнили трьох обвинувачених у вибуху під час мирної ходи біля місцевого Палацу спорту в 2014 році. Правозахисники не виключали, що у списках на обмін могли опинитися фігуранти справи про захоплення двох поверхів приміщення поліції в Маріуполі того ж року. Ще двох підозрюваних у тероризмі звільнив з-під варти Красногвардійський районний суд міста Дніпро, а за рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області на волю вийшли також двоє обвинувачених у вбивствах та фігуранти пожежі 2 травня 2014 року.

Водночас серед звільнених з ОРДЛО українців не було жодного кримського татарина чи українця, які перебувають за ґратами в Криму. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що Офіс президента не консультувався з Меджлісом про звільнення політв'язнів з Криму. На своїй сторінці у Facebook Чубаров написав: "В рамках майбутнього обміну не буде жодного кримського політв'язня".

Реакція громадськості

Звільнений влітку цього року з російського полону кримський режисер Олег Сенцов підтримав необхідність звільнення полонених, але заперечив проти обміну їх на шкоду національним інтересам України. "Країна повинна повертати своїх героїв, але не ціною паплюження цінностей, за які ці герої билися. Бо вони не скажуть спасибі за те, що справа розстрілу людей на Майдані не була закінчена хоча б вироком винним…що те, за що боролися українці, йде прахом”, - заявив Сенцов.

Своєю чергою, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук відмовилася коментувати процедуру обміну полоненими, зазначивши, що "вона поза межами права". На думку правозахисниці, Зеленський мав особисто зустрітися з родичами героїв Небесної сотні і пояснити їм ситуацію, що склалася. "Вони мають на це право. А він мусив взяти на себе таку відповідальність", - написала Матвійчук на своїй сторінці в Facebook.