Ким був Єльцин: демократом чи хрещеним батьком?

У Росії сьогодні ховають першого президента країни Бориса Єльцина, який помер у понеділок у віці 76 років. Його смерть викликала гучний резонанс у західній пресі. Німецька Dresdner Neueste Nachrichten пише:

Демократія замість диктатури – такою альтернативою перший вільно обраний російський президент намагався привабити розчароване в комунізмі населення. Але в роки правління Єльцина утворилася не демократія, а авторитарний лібералізм – кланове суспільство з формальною назвою „демократія”. Росія пережила безпрецедентний розпродаж національних інтересів на користь безсовісної еліти, чиїм хрещеним батьком був Єльцин. Поки Захід аплодував Єльцину, російські політика, економіка і злочинність утворили бандитський альянс. Тому більшість росіян сприйняли єльцинську демократію як анархію та право олігархів на збагачення. Оскільки наступник Горбачова представляв інтереси привілейованої касти, а не народу, Єльцин залишився частиною системи, з якою він порвав, - вважає Dresdner Neueste Nachrichten.

Бельгійське видання La Libre Belgique зазначає:

Борис Єльцин помилявся, коли думав, що цінності демократії очевидні для народу, який вічно потерпав від браку свободи. Єльцин ніколи не був професійним політиком. Він відкривав для себе світ і принципи демократії разом зі своїми співгромадянами, - пише La Libre Belgique.

Італійська Corriere della Sera продовжує тему:

Ім’я Єльцина пов’язують із часом великих крадіжок державного майна та дикою приватизацією, а не з героїчною боротьбою за свободу. Єльцин залишиться в народній пам’яті не як людина, яка вивела Росію на шлях демократії. Для росіян його ім’я буде пов’язано з війною в Чечні, розвалом держави, соціальним занепадом і формуванням нової держави, яку називають клептократією, тобто „владою ворів”, - пише Corriere della Sera.

Датська Jyllands-Posten зауважує:

У віці, коли інші готуються до пенсії, Єльцин очолив революцію, результати якої створили мирну та єдину Європу, в якій ми сьогодні живемо... Єльцин вивів російське військо з балтійських країн, але він же почав війну в Чечні. На чолі з ним Росія була найвідкритішою за всю її історію. Але він призначив собі наступника замість вільних виборів, які б дали всім кандидатам рівні можливості. З точки зору історії, місце Єльцина в ній не підлягає сумніву. І якщо заплющити очі на війну в Чечні, його політичний талант і енергія мали позитивні наслідки у вирішальні моменти, - підсумовує Jyllands-Poste.

На сторінках німецької Fuldaer Zeitung читаємо:

На Заході часто згадують п’яного Єльцина, який танцював на офіційних прийомах, або робив велику політику, сидячи з Гельмутом Колем у сауні. Симпатії західних політиків він завоював завдяки своїх надійності. У неспокійні, нестабільні часи після падіння „залізної завіси” Єльцин був для Заходу стабільним партнером, і з точки зору сьогодення, Заходу з ним пощастило, як і з Горбачовим, - вважає Fuldaer Zeitung.

На завершення - коментар Kölnische Rundschau про сучасну Росію:

Наступник Єльцина президент Путін свідомо зробив ставку не на продовження єльцинських традицій, а намагався відмежуватися від них. Тому політика першого президента вважається сьогодні зруйнованою. Практично всі ключові реформи свого попередника – свободу преси та обмеження впливу спецслужб – Путін відмінив. Новий цар розвернув країну на 180 градусів. Тепер державна доктрина називає період у Росії від 1991 до 1999 року пануванням зла. Усі спроби ринкової економіки, приватизації, перерозподілу прибутків, спроби партійної демократії та не в останнє – дружнє ставлення до Заходу – тепер здано в архів як період слабкості Кремля, - пише Kölnische Rundschau.

Огляд преси підготував Роман Гончаренко.