Бліц-візит у Пекін молодий правитель Північної Кореї Кім Чен Ин може зарахувати собі як перемогу: його потяг зустрічали із незвичною шанобою. За умови, що далі все піде за планом, він отримав шанс заручитися підтримкою "великого китайського брата" ще до фактичного початку прямих переговорів із Південною Кореєю та зі США. "Попутний вітер" китайської підтримки посилить Кімові позиції на переговорах. Завдяки ядерним погрозам та демонстративній китайській солідарності, він почуватиметься за столом переговорів ще впевненіше і вестиме їх на рівних, а не як бідний родич, якого санкції поставили навколішки. За відмову від ядерної програми Кім Чен Ин очікує від США та Південної Кореї "атмосфери стабільності та миру". У перекладі з дипломатичної мови це, мабуть, означає, що Кім очікує гарантій безпеки для себе та свого оточення, а також на роззброєння Півдня.
Перший візит Кіма до першої державної особи Китаю назрів уже давно, адже ракетні випробування та ядерні амбіції КНДР завдали удару й по авторитету Китаю як держави-гаранта. На шестисторонніх переговорах щодо ядерної програми КНДР китайські ініціативи не увінчалися успіхом, а те, що Пхеньян своєю поведінкою не лише став обтяжувати китайців, а й взагалі перебрав міру, стало зрозумілим щонайпізніше тоді, коли вже і Пекін підтримав у Радбезі ООН санкції проти ізольованої країни.
Без Китаю не обійтися
Той факт, що перед початком переговорів (із США. - Ред.) Кім поспішає заручитися китайською підтримкою, у Пекіні теж можуть трактувати як свій великий успіх. Адже без Китаю вирішення конфлікту довкола Північної Кореї неможливе.
Вся організація медійного супроводу таємничої подорожі Кіма до Китаю та провідної ролі президента Сі Цзіньпіня показує, якого значення там надають цій темі. Сі Цзіньпін зараз може вважати себе переможцем - авторитет держави-гаранта знову відновлено. Тепер, незалежно від того, як підуть переговори Кіма із президентами Південної Кореї та США, усім стане очевидним, що без Сі Цзіньпіна тут не обійшлося.
Переможцем, однак, бачить себе і президент США Дональд Трамп, який завдяки своїй жорсткості так натиснув на Північну Корею, що їй вже ніде було подітися і Пхеньян почав шукати вихід зі становища. І те, що нарешті намітився рух у тупиковому конфлікті довкола Північної Кореї - малопопулярний у світі Трамп теж покладе до скарбнички своїх досягнень. Справжнім же його успіхом, утім, стало би досягнення на переговорах прийнятної для США угоди, яка б передбачала денуклеаризацію корейського півострова та відмову від ракетних випробувань Пхеньяна у напрямку США. Поки, проте, неясно, на які поступки готовий піти Трамп заради цього. Відмовитися можна було б від спільних військових навчань із Південною Кореєю та від розміщення мобільних комплексів ППО THAAD, але на виведення американського контингенту із Південної Кореї погодитися Трампу буде важко. Крім того, Кім Чен Ин під "денуклеаризацією Корейського півострова" розуміє і виведення тактичних американських атомних озброєнь, наприклад тих, що розміщені на підводних човнах.
Президент Південної Кореї Мун Чже Ін теж мусить не пасти задніх на цьому святі переможців, навіть якщо на тлі інших альфа-самців він і найбільш непомітний. Його спрямована на діалог політика, на щастя, слушної миті знайшла відгук у північнокорейського правителя.
Шанси на успіх зростають
Як відомо, "у перемоги багато батьків". І ця історія - чергове тому підтвердження. Якщо усі бачать себе переможцями - шанси на успіх теж зростають. Але усі ці уявні переможці мусять пам'ятати, що наразі ще нічого не досягнуто, а попереду реальні переговори. Фактори розбіжностей та взаємної недовіри, зрозуміло, не слід применшувати. Але принаймні нарешті знову з'явилася реальна надія на успіх під час переговорів. І вже це є справжнім успіхом у порівнянні із риторикою війни попередніх місяців.
Цей коментар висловлює особисту думку автора. Воно може не збігатися з думкою російської редакції і Deutsche Welle в цілому.