Чи є буркіні загрозою для населення? Для французького суспільства? Західної системи цінностей загалом? Ще кілька тижнів кожна розважлива людина відповіла б на ці питання заперечливо.
Але у часи терору та ідеологічного наступу правих популістів по всій Європі розум, здається, відходить на другий план - навіть якщо немає фактичного зв'язку між нападами у Франції та жінками-купальницями.
Саме тому у близько 30 французьких громадах пляжами ходять озброєні поліцейські та вимагають від жінок зняти одяг з довгими рукавами - або сплатити штраф. Принизлива процедура для "потерпілих", чудова підстава для успіху пропаганди ісламських фундаменталістів будь-якого штибу!
Термін "буркіні" не виринає в офіційних документах: натомість, людям забороняється йти на громадські пляжі, якщо вони не носять "відповідний одяг, який поважає добрі звичаї та світськість". Це дає зелене світло самоуправству. Під покарання підпадають зокрема і жінки, які не носять буркіні, але вдягають на пляж довгу сукню та хустку на голову. Теоретично можуть покарати і жінку, у якої алергія на сонце.
Трохи про добрі звичаї
Вислів "відповідний одяг, який поважає добрі звичаї", застосовується також майже в будь-якій державі арабського світу. Тут жінку привчають максимально закривати своє тіло. За такою логікою, "неправильний одяг" перетворює будь-яку жінку чи то на повію, чи то на потенційну терористку. Вітаємо в Абсурдистані! Або ж у іншому геть обмеженому чоловічим шовінізмом місці.
Тепер уже не лише Ніколя Саркозі, який прокладає собі шлях назад до президентства та бореться за кожен голос виборців Марін ле Пен, але й прем'єр-соціаліст Мануель Вальс виступають на підтримку заборони буркіні. Це показує, що політичну культуру у Франції формує в основному популізм, а не гаслом "Свобода. Рівність. Братерство". Показує, як Марін ле Пен тягне за собою усю касту політиків.
Треба бути вдячним суддям Вищого адміністративного суду, які скасували заборону на буркіні у муніципалітеті Вільнев-Лубе. Зараз саме час зробити те ж саме у ще 30 містах та громадах.
Вільна правова держава не повинна прописувати для громадян як їм вдягатися. Регламент вбрання може існувати для військових, для поліції, для суддів. Певною мірою він може бути корисним у школі. У громадських місцях, тим більше на пляжі, місці для дозвілля, такі норми стануть символом авторитаризму. Демократія, яка мириться з таким, зазнає поразки.