Коментар: Ляпас Східній Європі
Це відверто. Це відображає настрій. І це свідчить про неспроможність. Згідно з новим опитуванням американського дослідницького центру Pew, більшість німців відхиляє військову підтримку партнерам НАТО у випадку російського нападу. Результат дослідження не є особливо несподіваним. Урешті-решт, повільне охолодження трансатлантичного союзу після падіння Берлінського муру знову і знову діагностують і критикують. Наприклад, торік уперше більшість німців засвідчила під час опитування американського German Marshall Fund, що федеративна республіка має стати незалежнішою від США у зовнішній та безпековій політиці.
За минулі роки змінилося небагато попри незліченні парадні промови щодо модернізації трансатлантичного союзу та ініціативи на кшталт "Pooling und Sharing" або "Smart Defense" (стратегічні концепції НАТО - Ред.). Не кажучи вже про мету, яку знову і знову ставили перед собою і яка (з небагатьма винятками) постійно залишається недосяжною, що кожен член союзу має витрачати на оборону щонайменше два відсотки ВВП.
Застаріла основа договору
І все-таки свіже опитування важливе, бо з усією ясністю ставить ключове питання трансатлантичного союзу: обов'язок захищати одне одного згідно зі статтею 5 Північноатлантичного договору. "Сторони погоджуються, що збройний напад на одну або кількох із них у Європі чи у Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх", вказано в оборонному договорі, укладеному в 1949 році.
66 років потому, зіткнувшись зі сценарієм, який щонайменше перебуває у категорії вірогідного через поведінку Росії в Україні, більшість німців нині практично оголосила суть Північноатлантичного договору застарілою. Військова підтримка для країн Балтії у випадку великого російського нападу? Ні, дякуємо, кажуть 58 відсотків німців. Мовляв, ми тоді все-таки не вважали колективний захист настільки серйозним.
У зв'язку з німецьким минулим це сором і забуття історії. Це дзвінкий ляпас східним європейцям, а з погляду, наприклад, на блокаду Берліна - і американцям. Месседж із Німеччини до балтійців, поляків та американців такий: якщо ситуація стане справді серйозною, то ми, напевно, підтримаємо Вас морально, але точно не військово. Таке ставлення німців до конкретної військової допомоги союзникам із боку Німеччини ще можна пояснити матеріальними проблемами Бундесверу. Але символічна шкода велика і ще матиме наслідки.
Ослаблення союзу
Між іншим, це не означає, що договір про НАТО недоторканний. Він таким не є. Цілком можна аргументувати, що трансатлантичний військовий союз анахронічний і має бути реформований або взагалі скасований. Але тоді це потрібно відкрито висловлювати і здійснювати. Якщо німці та інші два великі члени НАТО не готові надавати союзникам у крайньому разі і військову підтримку, то ослаблення союзу, ймовірно, вже почалося. Тоді нині був би найкращий час, щоб або вживати заходів у відповідь для порятунку союзу, або представляти реалістичні альтернативні шляхи розв'язання. На жаль, минуле вчить, що німці та європейці, напевно, не робитимуть ні того, ні іншого.