Шляху назад вже немає: процес виходу з ЄС розпочато. Вже нині зрозуміло, що атмосфера переговорів буде отруєною. Особливо, як і при кожному розлученні, коли йтиметься про гроші. Не без злорадства у Брюсселі обговорюють можливий рахунок на 60 мільярдів євро, який може бути виставлено Лондону. Хоча жодних солідних підрахунків ще немає. Складається враження, що гарячі голови у Єврокомісії і низці європейських столиць воліли би не впустити нагоди покарати британців. Мовляв, "ви ще пошкодуєте".
Надмірна самовпевненість
З економічної точки зору, Brexit є помилкою - у цьому практично немає сумнівів. Наполеонівські плани Терези Мей про те, що, мовляв, порвавши тяжкі європейські пута, Великобританія укладе вигідні торгівельні угоди зі всім світом, є надмірною самовпевненістю. Вона, будучи донедавна противницею виходу з ЄС, тепер намагається зробити хорошу міну у ситуації, що склалася за результатами референдуму.
Мине багато років, перш ніж вдасться знайти хоч будь-яку пристойну заміну тісним економічним зв’язкам, які Великобританія мала в ЄС. Яке марнування сил, часу і грошей! Великобританія програє від цього. Так само, як і ЄС.
А де самокритика?
Однак до рішення про вихід з Євросоюзу призвели не економічні, а політичні причини. "Повернути собі контроль" - така ключова теза прибічників Brexit. Для більшості мешканців "брюссельської бульбашки" залишається абсолютно незбагненним той факт, як могли проголосувати за вихід з ЄС жителі країни, які протягом 44 років мали від спільноти стільки зиску. Жодних сумнівів у своїй правоті при цьому у брюссельських чиновників немає.
При цьому не варто себе обманювати: офіційно озвучена мета "дедалі тіснішого союзу" викликає острах не лише у британців. До сакралізації Європи схильні передовсім німці. У Німеччині багато кому здається, що вже поставити під сумнів ідею "дедалі тіснішого союзу" рівнозначно абсолютному краху Євросоюзу. Однак Brexit ставить під сумнів саме це гасло, а не ЄС як такий.
Німеччині бракуватиме британців
Саме для німців жага помсти була би абсолютно недоречною. Коли йтиметься про вільну торгівлю, про конкурентоспроможність, ощадливість у державних фінансах, німцям в ЄС бракуватиме таких схожих за ментальністю однодумців, як британці. Німеччині у майбутньому буде ще важче протистояти апетитам блоку південноєвропейських країн, які лише й думають що перетворити ЄС на союз боргів і грошових трансферів, де за все платитиме Німеччина.
Тому було би помилкою зробити метою переговорів про вихід з ЄС покарання британців і відлякування інших країн: "дивіться, як боляче зробили тим, хто наважився вийти зі спільноти". Це лише посилило би позиції євроскептиків у таких країнах як Швеція, Данія або Нідерланди. Треба прагнути залишити якомога тісніші зв’язки з Великобританією і подбати про те, щоби перехідний період був якомога безболіснішим.
Це було би прагматичним підходом, який би врахував інтереси всіх сторін. Стратегія "пан або пропав" була би хибною. ЄС не має тримати своїх членів купи, залякуючи відщепенців. Євросоюз буде єдиним, якщо буде привабливим!