Коментар: Путінська партизанська війна 2.0

Через два дні після зустрічі російського президента Володимира Путіна з президентом України Петром Порошенком у Мінську Київ заявив про вторгнення російських військ на Південному Сході України та захоплення російськими військами деяких прикордонних населених пунктів.

НАТО теж звинуватив Росію у військовій ескалації ситуації в Україні та опублікував супутникові знімки, які мають довести, що російські військові з ультрасучасною зброєю й танками діють на українській території. У Європі більшає голосів, які вимагають нових і жорсткіших санкцій проти Росії. Однак на всі ці звинувачення Росія реагує цинічно: вона заперечує вторгнення і стверджує, що йдеться про суто внутрішню проблему України.

Підступна тактика

Росія місяцями застосовує віроломну тактику, яка, здається, обтяжує Захід. Адже у той час, коли Кремль офіційно пропонує мир, починаючи з березня проти України ведеться неоголошена війна. Вона почалася з Криму. І тому, що ця операція виявилась такою успішною, Кремль почав дестабілізувати ситуацію у Східній Україні, бо через внутрішньо- й зовнішньополітичні інтереси він не хоче європейської України.

Ця нова форма асиметричного проведення війни - партизанська війна 2.0 - поєднує цілий конгломерат тактик: участь найманців та добровольців, яких навчають або якими керують професійні солдати, таємні спецоперації та ретельно продумана інформаційна війна.

Захід довго не хотів визнавати того, що відбувається між Росією та Україною, зокрема й тому, що в Європі ніхто не зацікавлений у конфронтації з Москвою, тим паче військовій. Окрім того, жоден відповідальний політик не хотів розпалювати ситуацію вживанням слова "війна". Не можна забувати й того, що формально і українські лідери держави та уряду досі говорять про антитерористичну операцію.

Нові санкції

Однак, коли лідер сепаратистів Захарченко особисто підтверджує, що в лавах сепаратистів воюють від трьох до чотирьох тисяч російських солдатів, які нібито перебувають у відпустці, то врешті-решт стає тільки зрозумілішим те, що вже давно є таємницею Полішинеля: за допомогою сепаратистів Росія веде війну проти України. Повідомлення про мертвих російських солдатів, які, очевидно, загинули в Україні, дедалі важче приховувати в РФ.

Тож усе очевидніше російське втручання в Україні змушує Європу діяти. Попри певні надії з українського боку, Європа або НАТО не втручатимуться в конфлікт активними військовими методами. Проте ЄС відповість новими санкціями. І хоча це й надалі розігріватиме спіраль ескалації, російському керівництву необхідно з усією чіткістю дати зрозуміти, що війна та насилля не мають бути політичними засобами в Європі. Добре, що нині і в Росії чуються мужні голоси, які виступають проти такої політики.

Автор: Інґо Маннтойфель, керівник відділу Європи і головний редактор російської редакції DW