Коментар: Республіка Крим у вигнанні
Петро Порошенко підтримав ідею створення кримськотатарської автономії в складі України. 18 травня, у річницю депортації кримських татар, глава держави пообіцяв ініціювати поправки до Конституції стосовно статусу Автономної республіки Крим. Зробивши політичний реверанс у бік кримських татар, Порошенко дав чітко зрозуміти: мета у центральної влади та у татар одна - повернути Крим Україні.
Київ недооцінив кримських татар
З моменту повернення на півострів - наприкінці 1980-их років – кримські татари не приховували бажання мати свою національну автономію. Крим у результаті став автономією - щоправда, не кримськотатарською. Там був навіть свій президент. Але за 23 роки незалежності Україна не наважилася зробити ставку на кримських татар. Як виявилося, дарма. Саме кримські татари у лютому-березні 2014 року масово виступили проти анексії півострова, а роком пізніше стали ініціаторами його блокади. Тоді ж вони почали вимагати національно-територіальної автономії.
Останні два роки саме кримські татари були і залишаються головним форпостом української держави в Криму. Розуміючи це, Росія методично витискає з півострова їхніх лідерів. Мустафа Джемілєв та Рефат Чубаров оголошені персонами нон грата, Меджліс заборонений, активістів переслідує поліція, а тих, хто симпатизує Меджлісу, прирівняли до терористів.
Для народу, який пережив сталінську депортацію 1944 року, сьогодні боротьба за свою Батьківщину перетворюється на справу честі та життя. Крим для татар - це не просто територія, це - їхня історична Батьківщина, яку в них тепер намагається забрати Володимир Путін. Повернути її може тільки Київ.
Анексія Криму - не завада
Оприлюднивши ідею створення національної автономії, Порошенко, на жаль, не уточнив, коли і як ця автономія може бути створена. Один із лідерів кримських татар Ленур Іслямов вважає, що анексія Криму тому не завада. На його думку, після внесення відповідних змін до Конституції на материковій частині України буде створено кримськотатарський уряд, підрозділи МВС та СБУ, які після повернення Криму українській державі переїдуть у Сімферополь.
Усі ці плани свідчать про одне: українська влада і кримські татари - спільники на шляху повернення Криму Україні. Сьогодні в Києві навряд чи хтось чітко уявляє життя на півострові після деокупації. Головна причина - ніхто не знає, скільки років піде на повернення Криму Україні: два, три, п'ять, десять, двадцять років?
Нинішня заява Порошенко щодо кримськотатарської автономії, звісно ж, - політична декларація. Але вона потрібна для кримських татар. Віднині у них є мета - не лише відстояти своє право жити на півострові, але й отримати додаткові права. Для кримських татар, яких 72 роки тому позбавив батьківщини Сталін, обіцянка законодавчого закріплення автономії відкриває нові перспективи. Перш за все - отримати захист для майбутніх поколінь від нових Сталіних і Путіних.
Російський "коток" для кримських татар
Реакцію Росії на спробу кримських татар почати створення національної автономії, хай поки лише на материковій частині України, передбачити не складно. Анексувавши Крим, будь-які спроби самоорганізації кримських татар Москва сприймає як замах на державну цілісність Російської Федерації.
Тому скоро треба очікувати посилення тиску Москви на кримських татар, які досі перебувають в анексованому Криму. Арешти, залякування, заборони - ось той арсенал, який використовує нова влада на півострові у спілкуванні з кримськими татарами. Більш того, підконтрольні Кремлю ЗМІ роблять максимум для того, щоб презентувати їх як ворогів для сусідів - жителів півострова.
У Москві прекрасно розуміють: поки на півострові живуть кримські татари, Крим ніколи не буде повністю російським. Усвідомлення цього і перетворює тамтешніх ставлеників Кремля на нещадний коток для інакодумців. Однак створення кримськотатарської автономії та її органів управління у вигнанні надає цій боротьбі нового змісту, тим більше в умовах, коли Європа сьогодні, судячи навіть з перемоги Джамали на "Євробаченні-2016", перебуває на стороні переслідуваного народу.