У ніч на 7 березня Солом'янський районний суд Києва на 60 днів заарештував чинного голову Державної фіскальної служби (ДФС) України Романа Насірова з можливістю внесення застави у 100 мільйонів гривень. Уперше в постмайданній Україні звинувачення висунуто одному з високопоставлених чиновників країни. Йому інкримінують прийняття незаконного рішення про відтермінування платежів за рентою у так званій "газовій схемі Онищенка" на загальну суму два мільярди 19 мільйонів гривень. Справа очільника ДФС продемонструвала, що "священних корів" в українській політиці не залишилося. На місці Насірова тепер може опинитися будь-який високопоставлений чиновник.
Один із них
Роман Насіров належить до того кола людей, якому довіряє (чи довіряв) український президент. Свого часу нинішній арештант був обраний до Верховної Ради за списком Блоку Петра Порошенка, а після цього - переміг у конкурсі на посаду головного податківця України. За два роки його роботи на цій посаді ЗМІ неодноразово писали і про незадекларовану Насіровим квартиру в Лондоні, і про приховування бізнесу дружини, і про багато інших зловживань голови ДФС. Щоправда, ця інформація так і не стала приводом для серйозного розгляду з боку правоохоронних органів.
Але ось 2 березня Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) неочікувано навіть для Петра Порошенка висунуло Насірову підозру в здійсненні злочину. Антикорупціонери стверджують, що голова ДФС приймав незаконні рішення на користь народного депутата Онищенка. Сума збитків для держави - два мільярди гривень. Сам підозрюваний від гріха подалі одразу ж ліг на лікарняне ліжко. Спочатку лікарі казали про інфаркт, потім - про поганий стан пацієнта. Результат - Насірова в памперсах і на носилках привезли до суду. Правда, після цього діагнози не підтвердилася.
Версій того, що сталося навколо Насірова, декілька. Перша - це політичний спектакль. Мовляв, голову ДФА вирішили провчити за те, що надто багато (в прямому сенсі цього слова) брав на себе, а точніше - собі. Версія друга: НАБУ демонструє свою самостійність, а система намагається усіляко пручатися цьому. Обидві версії мають право на життя. У цій ситуації важливо лише те, що чинний голова Державної фіскальної служби потрапив під арешт. Це означає, що йому все ж доведеться відповідати на обвинувачення, і не вийде, як це поводиться, втекти за кордон.
Показове пороття
Справа Насірова має, за задумом, протверезити багатьох чиновників, які беруть участь у корупційних схемах. НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) дали зрозуміти, що не будуть надалі миритися із хабарництвом у вищих політичних колах. Так, кажуть, що антикорупціонери порушили процедуру оголошення про підозру Насірову. Так, кажуть, що позиції антикорупціонерів можуть бути оскаржені в суді. Але те, що почався процес над головою ДФС, - це великий прогрес для такої корумпованої країни, як Україна.
Насіров під слідством - це великі "вітання" Петру Порошенкові та всьому вищому керівництву держави. За три роки, що минули після Євромайдану, в країні так і не були проведені реформи в податковій сфері та на митниці. Там досі існують схеми відкатів та отримання хабарів, апробовані режимом Януковича. Тому спокуса для молодого керівника Державної фіскальної служби виявилася надто великою.
Чим завершиться процес над Насіровим, нині навряд чи хтось наважиться сказати. Голова ДФС - важливий свідок у багатьох справах, які теоретично можуть бути відкриті НАБУ та САП. Про що розповість Насіров детективам та свідкам, можна лише здогадуватися. Його знання - дуже серйозна загроза для нинішньої клептократичної влади. І це, схоже, розуміють усі - від Порошенка й до тих, кому Насіров надавав різноманітні послуги на кшталт тих, які він надавав Онищенку.
Другий фронт в Україні
Процес над Насіровим може дати старт великій антикорупційній боротьбі в Україні. НАБУ та СПА, які мають підтримку на Заході, нарешті отримали чудовий шанс продемонструвати, на що вони здатні. Антикорупціонери можуть розраховувати на підтримку з боку українців, які втомилися від корупції. Про що свідчать, зокрема, й пікети активістів перед будівлею суду. Народ зараз вимагає не лише справедливості, народ вимагає судів та вироків для корупціонерів.
Треба сказати, що за останні три роки прірва між добробутом вищої політичної еліти та рядових українців стала надто відчутною. На тлі тотального зубожіння людей чиновники декларують мільйони в кеші, колекції вин, картин, яєць Фаберже, автомобілів та нерухомість. Люди, які під час Євромайдану виходили на вулицю проти несправедливості режиму Януковича, схоже, тепер готові вийти на Майдан проти нинішніх клептократів.
Боротьбу з корупцією в Україні називають внутрішнім фронтом. За останні два роки в державі було ухвалено антикорупційне законодавство, створені НАБУ, САП та НАЗК (Національне агентство запобігання корупції, - Ред.). Але результати боротьби з корупціонерами поки що лишаються дуже незначними. Клептократія була й лишається дуже сильною. Принаймні, до справи Романа Насірова. Після цього Україна має стати іншою. Принаймні, для цього є все необхідне.