У США триває словесна боротьба: президент країни Барак Обама та його наступник Дональд Трамп сперечаються щодо правильної стратегії у боротьбі проти тероризму.
Тим часом іракські війська за підтримки Вашингтона ведуть наступальну операцію в утримуваному "Ісламською державою" місті Мосул. А десятки тисяч людей тікають з сирійського міста Алеппо, де тривають запеклі бої. Одночасність цих подій показує, що рішення американського уряду мають наслідки - часто трагічні. Йдеться про життя та смерть. Ідеться про існування держав, про стабільність на Близькому та Середньому Сході.
Саме тому важливо уважно дослухатися та дивитися, як провідна держава Заходу веде боротьбу проте тероризму, проти "Ісламської держави". Не називаючи свого наступника на ім'я, Обама дав йому у своїй промові перед солдатами такі поради: тортури - це неправильно, закони чинні також і для військових, заборона мусульманам на в'їзд до США суперечить фундаментальним цінностям країни, і його рішення вивести американські війська з Іраку було правильним.
Заповіт Обами
Так говорив президент, який захищає свою спадщину у сфері політики безпеки, який рефлексує та не хапається за прості рішення. З одного боку, Обама пишається, що за його правління у США не скоєно жодного масштабного теракту, а з іншого, - достатньо марнославний, щоб не згадати помилки минулого.
Наприклад, інтервенцію в Лівію. У 2011 році Обама, який загалом обережно вичікує, дозволив тодішній державній секретарці Гілларі Клінтон переконати себе втрутитися у лівійські події. Клінтон, яка у минулому підтримала вторгнення до Іраку та несе частину відповідальності за нього. Вона належить до тієї частини політичної еліти, яка схильна до інтервенціонізму. Це "яструби" у зовнішній політиці, які досі відганяють від себе думки про ті подекуди катастрофічні наслідки, які ця політика принесла мільйонам людей у багатьох частинах світу, та применшують їхню серйозність.
Дональд Трамп себе відмежовує від цього - кажучи словами новообраного президента - "істеблішменту". І при цьому він знає, що його підтримує більшість американців. Минули часи, коли мільярди доларів витрачалися на "розбудову державності" заморських країн. Уряди в Кабулі, Багдаді, Тріполі та інших столицях повинні бути до цього готовими.
Надійність для союзників
Зверніть увагу: хоч якими різними є Трамп та Обама, в цьому плані вони виглядають політично не такими й далекими один від одного. Те саме стосується й питання, як у довгій перспективі має фінансуватися війна з тероризмом. Як Обама, так і Трамп бачать небезпеку у витратах на нескінченні військові конфлікти.
Але все це ніяк не заспокоює нинішні побоювання союзників США. Уряди у Берліні та Парижі, Токіо та Сеулі питають себе: як виглядатиме безпекова політика президента Трампа? Союзникам потрібна надійність та передбачуваність. Реакція президента США повинна бути адекватною, зваженою та не вдаватися до простих рішень. Ніхто не піде за "громилом".
Тож Трампу є ще багато чого повчитися.