НАТО він вважає "архаїчним", він очікує розпаду ЄС та погрожує BMW накладанням штрафного мита. Продумано чи спонтанно, але заяви свіжоспеченого президента США підняли високі хвилі занепокоєння у Європі, особливо в Брюсселі, де розташовані керівні органи ЄС.
Що ж робити, якщо США просто кинуть своїх досі найближчих партнерів? А робити треба те, що ЄС і так вже давно мав зробити: навести лад у себе, незважаючи на те, що "The Donald" наробить у США. У Європи завдань більш, ніж достатньо: Brexit, міграція, політика щодо біженців, євро. Як у старому прислів'ї: кожен має підмітати перед своєю брамою. Якби європейці були відвертими самі з собою і поглянули б на ситуацію на Старому континенті з перспективи американців і не тільки - не зрозуміли б що відбувається.
Але повернімося до перспективи європейської: до чого ЄС слід готуватися? Ловити Трампа на слові? Йому ніхто особливо не йме віри, оскільки багато з його національних та міжнародних проектів виглядають нездійсненими. Саме тому багато хто у надії зрозуміти зміст заяв президента США застосовує теорію ігор або стратегії ведення ділових переговорів. Інші ж вважають його некомпетентним, підозрюючи, що за гучними заявами нічого серйозного не стоїть. І все ж, європейцям вже має бути байдуже, що насправді має на увазі Трамп і чи це має сенс. Якщо країни-члени ЄС не зможуть власними силами стабілізувати Євросоюз, то він і справді приречений. І тут першочерговими пріоритетами є оборона та економіка.
Більше зусиль для власної оборони
Військовий апарат НАТО вже відчув на собі ударні хвилі, надіслані Трампом. Не в останню чергу це пов'язано з тим, що нова адміністрація демонструє свою повну непідготовленість і на початку (а може і надовго) навіть не має власного посла при НАТО. Побоювання ж того, що американці відмовляться від підтримки НАТО і не стануть виступати гарантом безпеки або ж навіть повністю вийдуть з Альянсу, виглядають все ж таки цілком роздутими.
Навіть, якби Трамп був настільки божевільним, щоб просувати таку мету, на заваді йому б зрештою став Конгрес США. Вторгнення Росії в країни Балтії, вочевидь, не варто чекати за нового президента США. Разом з тим, європейці зараз отримали термінове нагадування про те, що занедбували десятиліттями. Тепер Європі слід припинити повну залежність від США і робити більше для власної оборони. Слід розглянути всі варіанти - від збільшення видатків на оборону до створення британсько-французького протиракетного щита для континенту.
А от потенційно катастрофічні економічні наслідки політики Трампа тривожать куди більше. Звичайно, першими слід непокоїтися самим американцям. Трампівська адміністрація мільярдерів може знову розв'язати руки Волл-Стріт, поглибити і так глибоку прірву між багатими і бідними і довести бюджетний дефіцит до запаморочливих вершин. Ба навіть більше: багато експертів побоюються, що економіка США "перегріється" через ейфорію на біржах та заплановані інфраструктурні проекти. Інфляція, спекулятивні бульбашки та торговельні війни можуть настати швидше, ніж третя світова війна і боляче вдарити по Євросоюзу.
На Дональда годі вплинути
Єврозона застрягла між життям та смертю - не більше і не менше. З Брюсселя часто чути про те, що валютний союз у його сьогоднішньому вигляді здатний до життя тільки в разі поглиблення інтеграції, що за сьогоднішніх політичних обставин виглядає нереалістичним. Альтернативою було б дати європейському проектові задній хід. Точно лише одне: така ситуація не може тривати вічно. Якщо економічна криза "Made in USA" накриє Європу, що перебуває у такому стані, у європейських інституцій та Європейського центробанку практично не буде можливостей відреагувати. Внаслідок своєї поблажливої фінансової політики ЄЦБ уже залишився без козирів.
Саме тому дипломати та політики в інституціях ЄС мають менше переживати за нового президента США. Може найгірші прогнози й справдяться. А може Трамп оточив себе достатньо компетентними людьми, які не дозволять США скотитися в прірву. ЄС практично не під силу впливати на курс США. Європейські ж країни зараз мусять коригувати курс, яким рухається їхній власний корабель. Вони нарешті мають укріпити фундамент власного майбутнього. І якщо острахи, пов'язані з Трампом, зрештою сприятимуть більшій згуртованості та рішучості європейців, то до чогось доброго новий президент США таки підштовхнув.