Конституційний суд

Рішення Конституційного суду (КС) про те, що наступні чергові місцеві вибори мають відбутися одночасно на території всієї України в останню неділю жовтня 2015 року спричинила діаметрально протилежну реакцію влади та опозиції. Перший заступник голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді Михайло Чечетов заперечив саму можливість сумніву в правомірності судового вердикту. "Ми виконаємо будь-яке рішення Конституційного суду. Якщо ми хочемо будувати правову державу, ми повинні приймати рішення КС як аксіому", - цитує слова Чечетова державна агенція "Укрінформ".

Натомість, лідер парламентської фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк дав зрозуміти, що вважає останнє рішення КС написане під диктовку влади, яка має "страх програшу виборів у Києві". В розповсюдженій прес-службою "Батьківщини" заяві, Яценюк підтвердив, що програмною  засадою опозиції залишається  ліквідація КС, передача повноважень конституційної юрисдикції Верховному суду та притягнення до відповідальності суддів КС.

"Цей Конституційний суд навіть перевершив попередників, які винесли рішення, що два терміни президента дорівнюють одному", - заявив опозиційний лідер. Нинішнє рішення Конституційного суду дає змогу депутатам Київської міськради, п'ятирічний мандат яких закінчується вже другого червня, й надалі, тепер уже без виборів, вирішувати долю української столиці.

КВУ: кишеньковий суд

Голова Комітету виборців України Олександр Черненко впевнений, що погрози опозиції ліквідувати Конституційний суд - "не більше, ніж політична риторика". В опозиції просто недостатньо сили і влади, щоби здійснити свої погрози, вважає експерт. Водночас, він згідний з тим, що КС перетворився на "кишеньковий суд" президентської вертикалі. "Але це проблема цілої судової системи, яка потребує докорінної реформи, а не лише ліквідації окремо взятого суду", - сказав Черненко у розмові з DW. 

Про нереальність ліквідації КС, як того вимагає опозиція, говорить і заступник голови правління київського Центру політико-правових реформ, кандидат юридичних наук Роман Куйбіда. Для цього потрібно внести зміни до конституції, які мають бути підтримані більше, ніж 300 депутатами, нагадав він. А це, на думку Куйбіди, за нинішнього складу парламенту навряд чи можливо.

"КС сьогодні ухвалює тільки ті рішення, що вигідні владі і є її маріонеткою. Але якщо болить якийсь орган, то його краще спочатку спробувати вилікувати, а відразу ампутувати", - зазначив експерт. Ліками для КС він вважає запровадження більш прозорої та фахової процедури номінування кандидатів на посади конституційних суддів. "Зараз вони з'являються, як кулуарно погоджені кандидати. А останні призначення цих суддів демонструють дуже чітку регіональну ознаку їхнього відбору", - нагадав в інтерв'ю DW Куйбіда.

Позачергові вибори КС не забороняв

Альтернативний сценарій запропонував депутат від "Батьківщини" Олександр Чорноволенко. Він заявив по телебаченню, що вердикт КС стосується лише чергових виборів, але не забороняє позачергові вибори Київради та столичного голови. "Це означає, що в понеділок узгоджувальна рада голів фракцій парламенту має винести на порядок денний мою постанову про призначення на жовтень таких позачергових виборів і у вівторок її проголосувати", - сказав депутат.

Він визнав, що сама опозиція не впорається з цим завданням і потребує підтримки у вигляді тиску на владу з боку масових вуличних протестів. Чорноволенко закликав киян взяти активну участь в акціях з вимогами позачергових виборів в Києві впродовж найближчих днів. Інший депутат від "Батьківщини" Микола Княжицький в інтерв'ю DW пояснив, що цей план не суперечить ідеї ліквідації КС, а лише доповнює його. "Ми ще не обговорювали рішення КС на зборах фракції, але нічого, окрім протесту проти порушення основних правил демократії цей вердикт не викликає", - сказав депутат.