Конфлікт у Газі
17 листопада 2012 р.
Середина листопада - традиційна пора замовлень квитків і турів та різдвяні канікули на Святій Землі. Замість цього туристи та прочани, у тому числі й з України, зараз спостерігають за наростанням нового спалаху насильства у регіоні. Уперше за майже 20 років сирени пролунали цього тижня у діловій столиці Ізраїлю Тель-Авіві, а одна ракета досягла дальніх околиць Єрусалима.
На відміну від жителів півночі країни, які шість років тому зазнали ракетних обстрілів з Лівану та мешканців півдня, що вже понад 10 років постійно потерпають від палестинських снарядів, для тель-авівців виття сирени та падіння там двох ракет стало справжнім шоком. Тим часом, ізраїльська авіація продовжувала обстріли цілей палестинських бойовиків у Секторі Газа. Від початку операції "Хмарний стовп" палестинці випустили понад 580 ракет у бік Ізраїлю, у Секторі Газа ізраїльська авіація атакувала понад 800 цілей. Кількість жертв постійно зростає: палестинська сторона повідомляє про 38 загиблих від початку операції, в Ізраїлі - троє.
Переможна міні-війна під вибори?
Експерти, між тим, так і не можуть зійтися на думці, що саме спровокувало новий спалах "з’ясування стосунків". Так, арабські оглядачі покладають провину на ізраїльського прем’єра Біньяміна Нетаньяху. Керівник амманського інституту політичних досліджень "Аль-Кудс" Орайб аль-Рантаві у розмові з DW зазначив, що Нетаньяху за допомогою операції в Газі прагне постати у виграшному світлі оборонця перед прийдешніми парламентськими виборами в Ізраїлі. Він неодноразово виступав з попередженнями у бік Ірану, а тепер хоче скористатися новим конфліктом задля підвищення свого рейтингу, каже аль-Рантаві.
Експерт з ізраїльсько-німецьких відносин Гіль Ярон, натомість, дотримується іншої точки зору. За його словами, Нетаньяху тут виступає не стороною-ініціатором, а тим, хто змушений діяти в силу обставин. "Чимало мешканців ізраїльського півдня відчували себе покинутими урядом і закидали урядовцям бездіяльність", - пояснює аналітик і додає, що за два місяці до виборів Нетаньяху, природно, хоче показати те, що готовий діяти рішуче.
Політичні близнюки у Газі і в Каїрі
Але, з іншого боку, угруповання Хамас теж має власні політичні інтереси, які переслідує у цьому конфлікті. Відтоді, як унаслідок кривавого путчу 2006-го року Хамас перебрав на себе владу у Секторі Газа, верхівка організації перебуває у затяжному політичному конфлікті з рухом ФАТХ під проводом Махмуда Аббаса. Поки ФАТХ владарює на Західному березі Йордану й користується міжнародним авторитетом, Хамас та усе населення Сектора Газа перебуває у міжнародній ізоляції, спираючись на силове утримання владних важелів.
Останнім часом Хамас, який від 2003-го року внесено у ЄС до "чорного списку" терористичних організацій, активізував контакти з іще радикальнішими рухами, зокрема салафістами, які закликають до джихаду проти Ізраїлю.
Точкові ліквідації
Ізраїльські сили безпеки ліквідували цього тижня Ахмада Джабарі - головнокомандувача воєнного крила Хамас. Саме це й поклало початок новій хвилі насильства між сторонами. На думку Ярона, загибель Джабарі стане лише тимчасовим ударом для радикалів, адже за останні 17 років Ізраїль ліквідував щонайменше шість провідних діячів Хамасу, включно з духовним лідером організації шейхом Ахмадом Ясіном.
Водночас аль-Рантаві вважає, що Хамас на сьогодні в політичному та військовому сенсі є навіть сильнішим, ніж під час останнього серйозного конфлікту взимку 2009-го року, коли ізраїльська армія розпочала у Газі операцію "Литий свинець".
Новий конфлікт сильно обтяжив дипломатичні потуги голови Палестинської автономії Махмуда Аббаса, який домагається отримання членства в ООН.
Гармати проти дипломатії
У Вашинтоні та Брюсселі заявляють про підтримку Ізраїлю у праві на самозахист. Водночас верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Кетрин Ештон закликала ізраїльтян до пропорційності відповіді на ракетні обстріли.
І все ж особливу роль у дипломатичному посередництві традиційно відведено Єгипту. Після усунення президента Хосні Мубарака від влади і впевненої перемоги Братів-мусульман, політично Єгипет став для Хамасу ближчим. Саме тому верхівка організації закономірно сподівається на підтримку Каїра, каже Ярон. "Вони запевняють себе в тому, що Ізраїль не стане зловживати силою, пам’ятаючи про протекцію Єгипту. Ризикувати відносинами з Єгиптом, однієї з двох арабських країн, яка уклала з Єрусалимом мирний договір, ізраїльтяни не хочуть. Але чи хоче Єгипет втягуватися в цей конфлікт теж незрозуміло", - зазначає оглядач.
Тим часом, Ізраїль вже оголосив про призов резервістів. Нетаньяху погрожує у разі необхідності розширити операцію. І хоча Гіль Ярон вірить, що уряд у Єрусалимі прагне уникнути кривавої наземної частини операції, все ж виключати таку можливість не варто. "Якщо, боронь Боже, палестинська ракета влучить у дитячий садок чи школу, прем'єр Нетаньяху буде змушений відповісти розширенням операції", - зазначає Ярон.
Орайб аль-Рантаві нагадує, що війни на Близькому Сході починаються швидко, але пошуки дипломатичного завершення тривають надзвичайно довго. Початок же наземної фази операції в Газі через непередбачуваність розвитку подій може мати вкрай серйозні наслідки не лише для близькосхідного регіону, але й для Європи і світу в цілому.