Легендарная немецкая библиотека залечивает раны
4 вересня 2014 р.
Десять років тому знамениту Бібліотеку герцогині Анни Амалії (Herzogin Anna Amalia Bibliothek) у Веймарі, одну з найдавніших та найбільших у Німеччині, спіткало страшне лихо. Через несправність електропроводки у ній миттєво спалахнула пожежа, що знищила десятки тисяч культурних скарбів. Більшість речей все ж таки вдалось врятувати з вогню, однак евакуйовані книги та документи серйозно постраждали. Відновлювальні роботи тривають до цих пір. Про те, як легендарна бібліотека "отямлюється" після трагедії, в інтерв'ю Deutsche Welle розповідає її директор Міхаель Кнохе.
DW: З часу тієї страшної ночі, коли виникла пожежа, минуло десять років. Що Вам спадає на думку при згадці про нещастя, що спіткало бібліотеку?
Міхаель Кнохе: Про те, що бібліотека горить, мені повідомили по телефону о 20 годині 25 хвилин. А хвилин шість потому я уже був на місці - я ж мешкаю по сусідству. Побачивши дах, охоплений полум'ям, мало не втратив свідомість. В один момент усвідомив: нас спіткала катастрофа. Разом з пожежниками та волонтерами ми кинулись у розташований на другому поверсі знаменитий зал рококо - щоб евакуювати цінні книги та твори образотворчого мистецтва, що там зберігались.
Пригадують, що саме Ви врятували унікальну "Біблію Мартіна Лютера"
Так, унікальне видання 1534 року все ж таки вдалось винести з палаючої будівлі. Однак так чи інакше нічого особливого я не зробив. Інші також не шкодували себе, рятуючи книги. Усю ніч ми працювали у поті чола. Треба наголосити, ніхто не охав і не ахав та жодної секунди не замислювався над тим, що саме спричинило пожежу. Ми просто працювали, як санітари: без зупину евакуювали з вогню "поранені" видання та надавили їм "першу допомогу" - занурювали у морозильники. Усвідомлення масштабів трагедії прийшло на другий день після пожежі. Ось тоді ми відчули жах.
Що є найбільшою проблемою сьогодні?
Це реставрація сильно обвуглених, хгорілих на попіл книг, кількість яких досягає 25 тисяч. Кожна сторінка, що постраждала від високої температури, потребує ретельної обробки. Перш за все, її необхідно обережно змочити з метою видалення шкідливих речовин з паперу, що жеврів. Потім поновлюються відсутні частини сторінок, це досягається методом заливки паперової маси. Далі книгу просушують. Після цього пошкоджені сторінки закріплюють найтоншим японським реставраційним папером. Великої праці та спеціальних знань потребує й ідентифікація постраждалих від пожежі старовинних книг. На це необхідно дуже багато часу.