Інтернет і "тролі"

Коли фантастична істота мігрувала з казок і ожила на сторінках інтернет-видань, не відомо. Та вже тривалий час "тролем" називають учасника інтернет-обговорень, який дещо успадкував від свого міфічного брата. І це не великий ніс, або ж страх сонячного світла, а нахабність, зверхність і здатність наповал знищити… не людину, звичайно, а її коментар.

Вітаю, я - "троль"!

Світлана має диплом філолога і нині офіційно працює на двох роботах. Окрім цього, рік, як підзаробляє "тролем". Такої вакансії в газеті не знайдеш та й сама жінка каже, що будь-кого "тролем" не візьмуть. "Потрапити можна тільки через коло знайомих, - зізнається Світлана, - потрібні лише перевірені люди, адже часто "тролі" володіють непублічною інформацією, тобто - тією, яка не відома пресі. Це допомагає логічно і аргументовано перекрити новину, яка з’явилась".

Тож тепер в обов’язки жінки входить "нейтралізація негативу та наклепів на компанію", яка її найняла. "Троль" сам від себе ніколи не пише, розповідає Світлана про нюанси своєї праці: "Це завжди скоординована робота. Під певний аверт (важлива проблемна новина, яку опрацьовують "тролі" в конкретну мить) є певні тези, які ми маємо поширювати".

Інформація про те, що і як казати, приходить Світлані на електронну пошту "згори". Звичайно, під час роботи отримані тези вона може змінювати. Однак, головне не ухилятись від заданої лінії. "Непомітний тролінг - це вищий пілотаж, - каже Світлана, - дуже приємні відчуття бувають, коли проблемну тему закриваєш красиво і завуальовано".

А що автори?

Те, що в "тролів" зветься закривати новину, у блогерів - відсутність дискусії. Так, редактор часопису "Ї" і блогер сайту "Українська правда" Тарас Возняк відгуки на свої статті перестав читати. "Деякі партії застосовують бригадні технології, - пояснює своє рішення Возняк, - сидить команда і тролить конкретного автора. "Тролі" не дають можливості розвивати дискусію, надто, коли в матеріалі йдеться про обговорення ролі тієї чи іншої партії".

А письменник і громадський діяч Андрій Кокотюха не на жарт злякався, коли у коментарях "тролі" вказували його адресу й деталі з особистого життя. "Це були коментарі до статті про охорону Януковича, - розповів він у розмові з DW. - Тобто, таке враження, що "тролі" мають відношення до певних державних структур".

Підтвердила таку гіпотезу і реакція на статтю про діяльність Першого національного телеканалу. "У коментарях почались масовані пости на захист цього каналу, - згадує Кокотюха. - Очевидно, що на державному телебаченні існує практика проплачених "тролів", бо коли я пишу про інші канали таких активних обговорень немає".

Блогерство-тролерство

Своїх колег "тролів" Світлана в обличчя не знає, лише ніки. Звичайно, розпізнає і стилістику. Каже, що відрізнити, кому належить коментар - тролеві чи реальному користувачеві дуже просто: перший завжди пише або тільки позитив, або негатив.

Можливо через таку прозорість, а, може, і з інших причин, в інтернеті почали з’являтись нові види тролів - блогери. "Часто блогеру, який вже має своє ім’я і аудиторію, компанії пропонують розмістити приховано рекламу, - розповідає Світлана. - Бувають й інші замовлення. Наприклад, донести до мас "правильну" ідеологію".

Андрій Кокотюха, письменник і громадський діяч, в інтерв’ю DW розповів про загрозу, яку несе в собі діяльність "тролів". "Масова аудиторія не має здатності критично мислити і тому сприймає прочитане за чисту монету", - застерігає він.

А ось Мустава Наєм журналіст і член журі від України на міжнародному конкурсі блогерів "The Bobs" реагує на "тролів" спокійно. "Я не хочу називати імена, але прояви тролерства є в усіх блогерів: проблема тільки в тому, що хтось займається цим активно і це його єдина мета, а для інших - це звичайний інструмент спілкування. Не бачу проблеми", - каже Наєм.

А за "базар" хто відповість?

Компанія, яку вибілює в очах інтернет-користувачів Світлана, зацікавлена, аби про неї думали як найкраще, а тому її "тролям" заборонено лаятись і вживати образливі слова. Але не перед усіма "тролями" стоїть таке завдання.

Останнє опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології показує, що майже 70% усіх коментарів в інтернеті мають ненависницький характер. Перед соціологами не стояло завдання визначити, кому належать образливі слова - тролям і організаціям, які за ними стоять, чи реальним людям. Куди важливіше було для науковців дізнатись про об’єкти ненависних коментарів. "Як виявилось, - коментує Олександр Красковський, керівник напрямку маркетингових досліджень, - в основному негатив направлений на політиків і на самих авторів коментарів".

Аби знати образника в обличчя Кокотюха пропонує заборонити лишати коментарі не зареєстрованим користувачам, а ще краще коментувати через соціальні мережі. "Звичайно і у Facebook замість фото можна поставити котика чи ще когось, але таких буде не багато, - каже письменник, - кожен коментар має бути підписаний". Таким чином, вважає Кокотюха, можна буде і "тролів" відслідковувати.

Сайт газети "День" обрав інший шлях: тут коментувати статті можуть усі, навіть незареєстровані читачі. Однак тролінг під жорстким контролем адміністраторів. Стежить за порядком і Артем Жуков: "Завдання видання - надати платформу для дискусії, а не для ксенофобії, тому деякі неприйнятні речі доводиться видаляти".

Попри всю критику на адресу "тролів", кидати цю роботу Світлана найближчим часом не збирається - аж надто хороший додаток до основної зарплатні. За її словами, "троль" може заробляти щомісяця від ста до тисячі доларів.