Кошерний тренд

"Як відомо, ти є те, що ти їси", - каже ортодоксальний рабин-хабадник Єгуда Тейхталь з Берліна. З бородою та у чорному капелюсі Тейхталь, член об'єднання Chabad Lubawitsch, заповзявся популяризувати кошерну їжу у Німеччині. Для прихильників цього хасидського руху кошерна їжа - не порожні слова, а справа надзвичайної важливості. Згідно з релігійною традицією, до вжитку заборонена свинина. Крім того, за приписами з Тори, заборонено змішування м’ясних і молочних продуктів (канапки з маслом і ковбасою тощо).

Раббі Тейхталь народився у Нью-Йорку. Сьогодні на полицях американських супермаркетів від 30 до 50 відсотків усіх продуктів мають позначку "кошерно". Щороку до переліку додаються три тисячі нових найменувань. Водночас ринкові дослідження засвідчують, що чимало покупців не є юдеями. Після низки продуктових скандалів та буму біопродуктів зросла зацікавленість здоровою їжею, каже Тейхталь і додає, що правила кашруту передбачають сувору гігієну та контроль харчових добавок. "Кошерна їжа проходить підвищений контроль. А там, де він є, буде вищою і загальна якість", - каже чоловік.

Кошерний відділ у берлінському супермаркеті

Ортодоксальні юдеї розповідають, що мода на кошерні продукти прийшла й до Німеччини, насамперед до Берліна. Тут вже легко натрапити на кошерні бублики та хумус. На ексклюзивних вечірках, наприклад, серед правників, кошерні страви й закуски ідуть "на ура". Кошерний відділ нещодавно відкрився й в одному з супермаркетів у Берліні.

Досі у німецькій столиці був досить обмежений асортимент кошерних товарів, які продавалися за досить високими цінами. Але минулого літа у магазині з мережі "Edeka" у столичному районі Вільмерсдорф відкрився цілий кошерний відділ. Там налічується 300 одиниць кошерних продуктів: м’ясо, бісквіти, вино. "Справжній хіт - наше свіже молоко з федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн", - каже директор магазину Штефан Фелькер. Це молоко беруть лише в парнокопитних тварин.

Одначе продавцям кошерної продукції ведеться не так легко. По-перше, асортимент товарів у ФРН з позначкою "кошерно" й досі відносно обмежений. Тому чимало продуктів доводиться імпортувати з Франції або Ізраїлю. Це - недешеве задоволення. Крім того, не всі виробники хочуть ставити печатку кошерності на свої вироби. Наприклад, "Kraftfoods". "Є покупці, котрі дотримуються інших релігійних поглядів, яких ми не хочемо дражнити такою печаткою", - пояснює представник компанії Маркус Гребнер.

Кошерне приваблює і мусульман

Інші ж виробники вважають такі побоювання перебільшенням. Навпаки, кажуть вони, сертифікат кошерності навіть приваблює покупців-мусульман, адже в цілому правила "кошерності" й ісламського halal - ідентичні. Так заробляє, наприклад, берлінська кошерна закусочна "Плетцль". Її власник, ізраїльтянин за походженням, Урі не став називати свого прізвища, але розповів, що до нього навідуються й ліванці, йорданці та саудівці, які купують товари з написами на івриті. "Попитом у мусульман користується кошерна випічка, оскільки вони бояться купувати її у звичайних супермаркетах. Там можуть бути домішки тваринних жирів. А у кошерній випічці, дякувати Богові, такого не буває", - каже він.

Незважаючи на пасивність німецьких виробників і проблеми з постачанням, чимало юдеїв сподіваються, що кошерна їжа у Німеччині ставатиме дедалі моднішою. Рабин Єгуда Тейхталь навіть організував нещодавно перший ярмарок кошерних продуктів. Захід мав чималий успіх.