НАТО, Туреччина та Ердоган
4 серпня 2016 р.
Як реагує НАТО на розвиток ситуації у Туреччині?
США відправили до Анкари своїх найвищих військових чиновників, щоб нівелювати розбіжності у відносинах між США, Туреччиною та рештою країн НАТО. Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Джозеф Данфорд запевнив, що США і надалі докладатимуть зусиль для підтримки демократії у Туреччині. При цьому він засудив спробу військового перевороту.
Про те ж саме заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг уже через два дні після спроби путчу в телефонній розмові з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Але в той же час Столтенберг наголосив, що Туреччина має дотримуватися власного демократичного ладу, верховенства права і прав людини.
Турецькому уряду не сподобалася ця, на їхню думку, дуже стримана солідарність. Ердоган в інтерв’ю вимагав візитів високопоставлених політиків до Туреччини. "Чистку" імовірних путчистів в турецькій армії НАТО досі офіційно не прокоментувало. Замінювати своїх офіцерів у штабах Альянсу є повним правом кожної країни-члена, заявили в Брюсселі.
Бути членами НАТО мають право лише демократичні держави?
Преамбула Північноатлантичного договору, поміж іншого, посилається на демократичні цінності та принципи. Але впродовж "холодної війни" з ними в Альянсі не дуже церемонилися. Коли у 1949 році засновували НАТО, Португалією, яка є однією з країн-засновниць Альянсу, правив диктатор. Протягом існування НАТО до влади у Туреччині та Греції після державних переворотів на певний час приходили військові.
Після закінчення "холодної війни" у 1990-х роках в Альянсі почали чіткіше наголошувати на спільних політичних цінностях країн-членів. Особливо це стосувалося нещодавно прийнятих до НАТО країн, які повинні були бути демократичними правовими державами. Але політично члени Альянсу набагато менше пов'язані між собою, ніж члени Євросоюзу. Наприклад, у відносинах таких країн-членів НАТО, як Туреччина та Греція після кіпрського конфлікту панує недовіра. США після турецької окупації 1975 року північної частини Кіпру запровадила ембарго на поставку зброї своєму партнеру по НАТО Туреччині.
Наскільки важливою є роль Туреччини в НАТО?
Військово-повітряні сили США використовують велику військово-повітряну базу "Інджирлік", що поблизу турецького міста Адана. Там служать близько двох тисяч американських військовослужбовців. База використовується для повітряних ударів по позиціях терористичного угрупування "Ісламська держава" (ІД) у Сирії та Іраку. "Інджирлік" відіграв також важливу роль під час війни у Перській затоці та місії НАТО в Афганістані. Там же тимчасово розміщуються і 250 військових німецького Бундесверу разом з розвідувальними літаками Tornado та літаком-дозаправником.
"Інджирлік" не є об'єктом НАТО. А от у західнотурецькому портовому місті Ізмір працює одна зі штаб-квартир Альянсу, яка відповідає за великі операції сухопутних військ та їх координацію. LANDCOM - так звучить абревіатура цієї штаб-квартири - підпорядковується головнокомандувачу військами НАТО в Європі. В Ізмірі розташований також ще один важливий військовий аеродром, який використовує американська армія.
Загалом у різних місцях Туреччини нараховується 20 об'єктів, які частково використовують війська НАТО. Турецька армія є другою за розміром у НАТО після збройних сил США. До цього часу турецькі військові були задіяні в усіх операціях НАТО в Афганістані, на Балканах, у Сирії та Лівії. Крім того, НАТО зовсім нещодавно встановило в Туреччині радарну установку європейської системи протиракетної оборони.
У геополітичному плані Туреччина є дуже важливою на південно-східному фланзі через близькість до кризових регіонів на Близькому Сході та біля Чорного моря, вважають військові експерти. Але її роль також не варто переоцінювати, зазначає колишній глава Військового комітету НАТО, німецький генерал у відставці Гаральд Куят. Як він заявив в ефірі німецького радіо, Туреччина завжди була союзником, на якого не можна було на 100 відсотків покластися. За його словами, навіть у боротьбі проти ІД її роль була з самого початку швидше "сумнівною".
Чи буде суперечка з приводу військової бази "Інджирлік"?
Турецький президент Ердоган дуже наполегливо вимагає від США видати мусульманського проповідника Фетхуллаха Гюлена, якого він вважає організатором спроби державного перевороту. Американська влада обіцяє розглянути клопотання, як тільки Туреччина надасть відповідні докази. Між тим, Гюлен, який живе в США, відкидає будь-які зв'язки з путчистами.
Лише два роки тому Туреччина надала право США використовувати базу "Інджирлік" для повітряних атак проти ІД. Тепер вона могла би використовувати її як засіб тиску у суперечці щодо видачі Гюлена. Крім того, уряд в Анкарі критикує США за підтримку курдських угрупувань у боротьбі проти ІД в Сирії, оскільки Туреччина вважає курдів терористами.
З іншим членом НАТО - Німеччиною - у Туреччини так само триває суперечка через ухвалену Бундестагом резолюцію про геноцид вірмен. Нагадаємо, що німецький парламент засудив геноцид вірмен, який мав місце понад сто років тому в Османській імперії, правонаступницею якої є Туреччина. В Анкарі це розцінили як напад. І тому зараз німецькі депутати не мають права відвідувати солдатів Бундесверу в "Інджирліку". Якщо невдовзі ситуація не зміниться, Бундестаг може відкликати німецьких солдатів з Туреччини.
Чи має право НАТО примушувати чи виключати Туреччину з Альянсу?
Північноатлантичний договір не передбачає ні виходу, ні штрафних заходів щодо членів НАТО, ні розгляду справи про їх виключення. Цей договір може бути розірваний лише самою державою-членом. Органи НАТО в Брюсселі щонайбільше можуть вдатися до політичного тиску на Туреччину, щоб уряд там діяв за принципами правової держави і не зловживав запровадженим у країні надзвичайним станом.
Значення та ефективність турецьких військових сил у НАТО через спробу військового перевороту зменшаться, вважає колишній головнокомандувач Альянсу в Європі, адмірал у відставці Джеймс Ставрідіс. "На жаль, цілком імовірно, що після перевороту увага буде зосереджена на внутрішніх справах армії, на безкінечних розслідуваннях і перевірках лояльності до влади", - зазначив Ставрідіс в матеріалі для сайту Foreign Policy.
Армія буде боротися за своє місце в державі. "Це матиме паралізуючий ефект для боєздатності. Деякі види діяльності на військово-повітряній базі "Інджирлік" триватимуть, але співпраця НАТО і США з Туреччиною по багатьох каналах заморожена", - застерігає Ставрідіс.