Не лише Бориспіль

Згідно з даними Державіаслужби України, загальний пасажиропотік українських аеропортів у 2018 році склав 20,5 мільйона осіб, а це майже на чверть більше за показник попереднього року. В українському Центрі транспортних стратегій (ЦТС) звертають увагу й на інший важливий показник - найбільшими темпами зростають цифри у найменших летовищ країни.

Важковаговики і "новачки" 

Найбільшу частку, як і раніше, утримують столичні аеропорти. "Бориспіль" та "Київ" перевезли 12,6 мільйона та 2,8 мільйона пасажирів відповідно. Але й тут динаміка зростання на користь меншого з них. Якщо "Борисполю" вдалося покращити свої показники на 19,4 відсотка в порівнянні з попереднім роком, то "Київ" продемонстрував збільшення в 51,9 відсотка. Добрі показники зростання демонструє і летовище Львова, яке торік обслужило 1,6 мільйона пасажирів, а це на 47,9 відсотка більше, ніж за попередній рік.

Але найбільш вражаючу динаміку демонструють аеропорти, які не так добре знайомі українським подорожувальникам. Через летовище, наприклад, Рівного у 2018 році пройшло 6,4 тисячі пасажирів - це на 84 відсотка більше за результат 2017 року. А Чернівці із 73 тисячами пасажирів зросли на 51,6 відсотка. Навіть практично непрацюючий аеропорт Ужгорода, зауважують у ЦТС, обслужив 250 пасажирів чартерних рейсів - на третину більше за результат попереднього року. Також у 2018 році в Україні почали функціонувати ще два летовища: у липні в Полтаві, а в грудні в Миколаєві. До кінця грудня їм вдалося обслужити 968 і 256 пасажирів відповідно.

Попит на небо

Пояснюючи в розмові з DW причини такого сплеску активності не лише магістральних, а й малих летовищ, міністр інфраструктури України Володимир Омелян називає цей процес логічним. За його словами, дерегуляція у цій сфері та як наслідок здешевлення вартості перельотів підвищило попит на авіаподорожі серед українців, а місцева влада почала активно шукати можливості для того, аби розбудовувати необхідну інфраструктуру.

У цьому чиновникам в українських регіонах суттєво допомогла децентралізація, розповідає колишній генеральний директор інституту "Украеропроект" Кирил Новіков. Серед аеропортів, де місцева влада найбільш активно використовує кошти місцевих бюджетів для розвитку авіаційної інфраструктури, співрозмовники DW називають Миколаїв, Херсон та Хмельницький. В останньому зараз готуються до відновлення раніше занедбаного аеропорту, розповідає Новіков.

Зростання активності лоукост-перевізників на українських теренах, за словами експертів, невеликі регіональні аеропорти поки що оминає. Ці летовища переважно обслуговують регулярне сполучення з Києвом і чартерні рейси. Та й загалом, колишній заступник міністра інфраструктури Олександр Кава зазначає, що великі відсотки зростання малих аеропортів не мають вводити в оману, адже в абсолютних значеннях йдеться про мізерні по відношенню до п'яти найбільших летовищ країни цифри.

Тренд на зростання

Загалом же експерти оптимістичні щодо перспектив відродження регіональних аеропортів України. За словами Кави, поки що економічне зростання держави та загальна тенденція східноєвропейського регіону на пожвавлення пасажиропотоку створює вигідне тло для подальшого розвитку. А найбільш перспективними, на думку колишнього чиновника, з огляду на їхній економічний потенціал та географічне положення є аеропорти Полтави та Ужгорода.

За словами Новікова, цей тренд на повернення до життя малих летовищ в Україні спостерігається вже не перший рік, але його подальший розвиток сильно залежатиме також і від спроможності знаходити кошти на розбудову необхідної інфраструктури. "В нас є талановиті директори аеропортів, які мають в кишені досвід перемовин із міжнародними авіаперевізниками, але без належних злітних смуг, терміналів та навігаційного обладнання навіть вони не зможуть зацікавити великих гравців", - каже експерт.

Погоджується з цією точкою зору й Омелян. Міністр запевняє, що і цьому напрямку держава намагається докладати максимум зусиль. "Ми завершуємо роботу над смугою в Одесі, починаємо працювати над аеропортом у дніпровському регіоні", - каже міністр. Урядова стратегія, за його словами, передбачає, що до 2030 року в Україні мають запрацювати не менше 50 летовищ, хоча зараз функціонують лише 19. "Не так давно їх було не більше п'яти, тому динаміка тішить", - ділиться своїм оптимізмом Омелян.