Нове життя Берлінського муру

Хочете мати власний шматочок Берлінського муру? Фрагменти цієї стіни усіх форм та розмірів пропонують придбати на багатьох інтернет-аукціонах, хоча ціни на унікальні уламки дещо "кусаються" - від 400 гривень за шматок розміром із куряче яйце, до того ж невідомо, чи справжній.

Отож замість купівлі без гарантії можна просто подивится на мур на власні очі, і не лише в Берліні. Після знесення Берлінської стіни багато її плит було продано або подаровано різним країнам. Так, частини муру розійшлися світом від Європи до Австралії. В Києві історична плита знаходиться біля будинку канцелярії посольства Німеччини.

"Дорогоцінний камінь" вашингтонського музею

В 7-поверховому музеї новин - Ньюзеумі (The Newseum), що в столиці США Вашингтоні, кожна екскурсія розпочинається саме з перегляду фрагменту Берлінського муру. З моменту відкриття виставки три роки тому цю частину стіни побачили більше двох мільйонів відвідувачів, розповіла Deutsche Welle працівник музею Керрі Крістофферсен.

Вона зауважила, що цей фрагмент стіни став для всесвітньо відомого музею новин "одним із дорогоціних каменів у колекції", який своїм прикладом нагадує, що "жодні фізичні бар’єри, нехай навіть це Берлінська стіна, не здатні обмежити людей у розповсюдженні вільних думок та чесних новин, як врешті і сталося у Німеччині".

За словами Керрі Крістофферсен, більшість відвідувачів музею намагаються, незважаючи на заборону, непомітно торкнутися стіни – настільки великий інтерес викликає в них німецький артефакт.

Фрау Берлінський Мур проти!

Втім, ідея всесвітнього поширення Берлінського муру не усім прийшлася до вподоби. 57-річна шведка Ейя Ріітта Екльоф-Берлінер-Мауер сприймає як знесення муру, так і розподіл його на шматки як "найбільшу трагедію в її житті". Із цим муром пов’язана незвична історія кохання шведки, яка вперше побачила Берлінський мур у 1961 році, а у 1979-му вирішила вийти за нього заміж, і таки зробила це, хоч і не офіційно.

Фрау Ейя Ріітта додала до свого прізвища "ім’я чоловіка" (друга частина її прізвища перекладається як "Берлінський Мур"), і зазначила у власному блозі: "Роботою мого чоловіка був розподіл Сходу та Заходу. Зараз він перебуває на пенсії". За словами пані Екльоф-Берлінер-Мауер, вона відчуває душу муру та може із ним спілкуватися, так само як із звичайними людьми.

У розмові з Deutsche Welle Ейя Ріітта Екльоф-Берлінер-Мауер висловила категоричне ставлення до чинної ситуації навколо Берлінського муру: "Навіть якщо німці не мають до нього таких почуттів, як мої, вони все одно мали б поважати частину своєї історії, а не роздирати її на шматки та розвозити по іншим країнам".

Історичні графіті

Навряд чи будівники муру могли передбачити, що одного дня його сірі бетонні плити розквітнуть малюнками, нині відомими усьому світові. У 1989-1990 роках художники з різних країн розмалювали вцілілий фрагмент Берлінської стіни між вокзалом Ostabahnhof та мостом Oberbaumbrücke довжиною у 1,3 кілометра. Сьогодні East Side Gallery - одна з найдовших і найвідоміших галерей світу під відкритим небом.

За словами директора галереї Кані Алаві, серед 105 малюнків галереї в п’ятірці найбільш популярних – графіті, що мають прямий зв'язок із політикою та культурою того часу, як-от "Братерський поцілунок" російського художника Дмитра Врубеля.

Дмитро Врубель в інтерв’ю з Deutsche Welle розповів, що свого часу популярність цієї картини допомогла йому у власному розвитку, проте зараз він не хотів би асоціюватися виключно з нею. "Берлінська стіна як символ – це дуже добре, проте якщо твоє прізвище завжди згадують, говорячи лише про одну картину – це насправді жахливо",- зазначив митець.

До речі, Врубель заново перемалював "Братерський поцілунок" два роки тому під час заходу з відновлення малюнків на Берлінській стіні – за 20 років існування галереї на цих графіті чимало домалювали її відвідувачі. "Здається, мій малюнок став кращим, і не дивно: у 49 років я став малювати професійніше, ніж у 30",- зізнався художник.

Під час реставрації картини було вкрито спеціальним "противандальним" шаром, що дозволяє змити всі додані пізніше каракулі. Нині Берлінський мур охороняється законом про захист історичних пам’яток, на одну з яких він зрештою і перетворився.

Автор: Альона Павленко
Редактор: Захар Бутирський