Новий музей ФІФА
2 березня 2016 р.
Цюрих, вулиця Тессінерштрассе неподалік від величного Цюрихського озера. Тут розташувався новий музей ФІФА. Це буквально в кількох хвилинах ходи від готелю "Бор о Лак", де торік затримали кількох високопоставлених функціонерів Міжнародної футбольної асоціації (ФІФА) через підозру в шахрайстві, шантажі та відмиванні грошей.
"FIFA World Football Museum" - такий напис, зроблений великими срібними літерами, можна прочитати над входом до будівлі: ззовні звичайнісінька висотка зі скла та сталі - офіси, квартири, а ще три тисячі квадратних метрів виставкової площі, яка займає відразу три поверхи. Споруда, капітальний ремонт якої обійшовся у 128 мільйонів євро, і яка з 28 лютого відкрита для відвідувачів, не є втіленням естетичності й вишуканості. "Це символічна стриманість", - каже архітектор Саша Менц. А директор музею Штефан Йост додає: "Будівля має багато кутів та граней, так само як і сам футбол!".
Колористика уможливлює рівноправ'я
На першому поверсі помістили так звану "веселку" - круглу скляну вітрину, де експонуються екземпляри спортивної форми команд усіх 209 асоціацій-членів ФІФА. Усі вони акуратно складені та посортовані за кольорами. Принаймні тут все до ладу, каже директор Йост: "Ми розмірковували, як зробити: чи в хронологічному порядку, чи з огляду на розмір федерацій, чи за кількістю здобутих титулів чемпіонів світу? Ні, все впорядкували за кольорами, адже кожна країна-член має свій голос. Це і є рівноправ'я!"
На першому поверсі музею в хронологічному порядку розповідається історія ФІФА: від початків організованого футболу в Англії 1863 року, заснування ФІФА 1904 року до закінчення періоду регентства Зепа Блаттера у 2015 році. Та й справді, тут можна відстежити всі ці етапи.
Архітектори зробили ставку на дорогі матеріали, дизайнери павільйонів на відеоінсталяції та мультимедіа: з 67 проекторів та на почасти величезних екранах постійно постають миготливі мінливі зображення. Тут технікою не граються, а на повну демонструють її можливості. Утім, подані сюжети не торкаються комерції, торгу за права на відеотрансляцію та жорсткого керівництва Йозефа Блаттера, завдяки якому він перетворив ФІФА з хирлявого підприємства на світовий концерн багатомільярдної ваги.
Інсценізація аж до больового порогу
Зате є напрочуд багато історичних знімків, плакатів та вигадливих й недешевих, знятих та змонтованих саме на замовлення музею відеоматеріалів. До цього ще слід додати 15 інтерактивних стендів різнопланової тематики, приміром, про м'яч.
"Ми думаємо про футбольний м'яч, як про щось завжди чорно-білого кольору - а це хибна думка", - пояснює директор Йост. "Таким він уперше став лише 1970 року, коли для трансляції світової першості стали використовувати супутниковий зв'язок для передачі відеосигналів у глобальному масштабі. До того моменту м'ячі завжди були коричневими. Тоді ще багато-хто мав чорно-білі телевізори. А на такому екрані коричневі м'ячі майже не видно. Через це футбольний м'яч став чорно-білим, саме для того, щоб його могли краще бачити глядачі".
Скрізь відвідувачів супроводжує перехресний оптично-звуковий вогонь, який складає плетиво звуків, кадрів та шумів. Тут воліли інсценувати атмосферу стадіону, каже Ґабріелє Карау, яка відповідає за такий супровід експозицій: "Екран на всю стіну для панорамної проекції, особлива аудіосистема - така форма презентації має певний емоційний заряд".
У музеї усе інсценують - аж до больового порогу: можна почути навіть травмування гравців! За концепцію експрозиції відповідає берлінська компанія Triad, яка сама себе називає креативною агенцією і може допомогти організувати, наприклад, тематичний парк або ярмарок. До речі, саме Triadдолучився до створенняаналогічного футбольного музею у Дортмунді, який нещодавно відкрила Федерація футболу Німеччини (DFB).
Звідусіль лунають шуми та відео-кліпи, а поруч ціла купа вражаючих різноманітних артефактів, курйозних предметів та сувенірів. Тисяча експонатів, серед них і документ про заснування ФІФА, і так званий "турецько-німецький" прапор футбольних фанатів, на якому зображений півмісяць та зірка на чорно-червоно-золотому тлі. Таку ідею щодо прапора подав один гамбурзький перукар під час Чемпіонату світу 2006 року, що відбувався в Німеччині. Так воно буває у футболі: з перукарні одразу до музею ФІФА! Крім того, є ще футбольні альбоми для наклейокPanini, які збирають колекціонери, а також колекції поштових марок з усіх чемпіонатів світу.
Криза замовчується
Певна річ, такі прикрості, як іміджеві проблеми ФІФА, УЄФА, Федерації футболу Німеччини та й інших футбольних федерацій, яких їм завдали махінації окремих їхніх функціонерів, не пройшли повз увагу керівництва музею. Попри це, марно шукати таких експонатів як грошовий мішок ФІФА під назвою "Катар"чи протокол розмови між Йозефом Блаттером та Джеком Ворнером, коли останній отримав права на телетрансляцію Чемпіонату світу для країн Карибського регіону, практично в подарунок.
У музеї нічого не побачиш про кризу ФІФА, про закиди в корупції та відмиванні грошей, принаймні поки що. Як заявляє директор Йост: "Ми хочемо показати всі грані футболу, в тому числі й темні сторони. Але з нещодавнім розвитком подій нам слід витримати кращу дистанцію, аби побачити, що справді трапилось". Йост з оптимізмом дивиться у майбутнє: "Корумповані функціонери не зможуть знищити футбол!"
Не традиційний музей
Водночас музей ФІФА лишається насамперед самозакоханим вихвалянням про так званий золотий час футболу, а не вдумливим осмисленням того, що можуть зробити спорт, медійна концентрація та інфотейнмент. Утім, директор Штефан Йост заперечує закиди, що ФІФА у своєму музеї лише займається самовихвалянням: "Ми демонструємо результат роботи ФІФА. Це - не лише адміністрація ФІФА, а це ще й федерації, які входять до неї, та добровольці поза нею, які щодня розвивають футбол. Ось що ми хочемо показати, а не уславлювати самих себе".
Музей ФІФА - це не традиційний музей у сенсі розміщення експонатів, вивчення та критичного переосмислення. Тут значно більшою мірою йдеться про світ переживань ФІФА, про емоційний заряд для історії футболу за допомогою мультимедійних та інтерактивних можливостей сьогодення. Нових і критичних експонатів слід очікувати, мабуть, уже після остаточного завершення ери Блаттера, коли ФІФА керуватиме Джанні Інфантіно.