Порушення прав людини в Криму

В анексованому Росією Криму і надалі тривають порушення прав людини. Так, за даними ООН, з вересня 2017 року по червень 2018 року на півострові зафіксували 81 випадок з достовірними твердженнями про порушення прав людини. Жертвами таких порушень стали 167 людей. Такі дані навела перша заступниця міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова, виступаючи 9 жовтня у Європарламенті на конференції, присвяченій становищу кримських татар.

При  цьому більшість порушень спрямована проти кримських татар. Так, з 95 обшуків або рейдів, задокументованих Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини за той самий період, 86 відсотків стосувалися саме них.

Дедалі частіше переслідують і жінок

За словами правозахисників, жертвами переслідувань переважно стають чоловіки. "Хоча більшість порушень прав людини здійснюються проти чоловіків, жінок також переслідують, - говорить юристка громадської організації КримSOS Анастасія Моісєєва. - Це новий тренд у Криму". В основному жертвами стають журналістки, активістки, правозахисниці, адвокати.

Відповідаючи на запитання кореспондента DW, вона уточнює, що лише за три місяці літа цього року активісти зафіксували в Криму сім випадків переслідування жінок. Найпоширеніша при цьому стаття - "розпалювання ненависті або ворожнечі". Серед основних засобів тиску - обшуки та затримання.

Крім переслідувань, спрямованих на них, жінки часто стають "непрямими жертвами", додає Моісєєва. А саме, жінки, доньки, матері переживають психологічні страждання, коли переслідують їхніх чоловіків або родичів. Крім того, вони потрапляють у скрутну фінансову ситуацію, коли залишаються єдиними годувальницями у сім'ї з дітьми, каже юристка. "Загалом же за час анексії понад 100 дітей залишилися без своїх матерів, яких або викрадали, або арештовували", - повідомила Анастасія Моісєєва.

Справи за пости у соцмережах

І Джапарова, і Моісєєва навели багато прикладів кримськотатарських активістів і активісток, права людини яких порушили. Так, Еліну Мамедову тримають під домашнім арештом за те, що вона репостила дописи з проукраїнських груп у мережі "ВКонтакте". Інший приклад - Гульсум Алієва, донька фігуранта "справи Хізб ут-Тахрір" Мусліма Алієва. Як громадянська журналістка, вона висвітлювала судові слухання проти політичних в'язнів, каже Моісєєва. За те, що Алієва постила ці статті на сторінці "Кримської солідарності" у Facebook, її обвинуватили у розпалюванні ненависті. А поетесу Аліе Кенжалієву звинувати в реабілітації нацизму за її вірш, де вона засуджує війну на Донбасі.

Часто жертвами стають самі правозахисники. Емір Усеін Куку, який допомагав шукати людям їхніх зниклих родичів, утримується за ґратами вже понад три роки. За словами Моісєєвої, міжнародні організації, такі як Amnesty International, кваліфікують його справу як політично мотивовану. Те саме стосується і Сервера Мустафаєва, співзасновника платформи "Кримська солідарність", яка об'єднує родичів політв'язнів. Його затримали у травні цього року.

Ціллю переслідувань є не лише кримськотатарські активісти, а також і українські. Наприклад, Ольга Павленко з Українського культурного центру. Влітку у неї проводили обшуки, допитували через начебто зв'язки з "Правим сектором". У підсумку їй довелося залишити Крим.

З Криму виїхали десятки тисяч

Тим часом триває документація порушень прав людини в Криму. Так, програмний директор українського держпідприємства "Кримський дім" Алім Алієв говорить, що його організація задокументувала більше 500 випадків порушень.

А Міжнародне партнерство за права людини зібрало майже дві тисячі свідчень. Про це повідомив представник цієї міжнародної неурядової організації з центром у Брюсселі Сімон Папуашвілі. Оскільки такі організації, як ООН, ЄС чи ОБСЄ не присутні в Криму, то Міжнародне партнерство організовує регулярні місії для збирання доказів.

Серед заходів для покарання винних за порушення прав людини він називає законодавство на кшталт "Акта Магнітського". Його зараз мають лише чотири країни ЄС - Великобританія та три країни Балтії - і воно "дозволяє санкції проти відповідальних на найвищому рівні, включно з замороженням активів і забороною на в'їзд". Організація, де працює Папуашвілі, проводить з низкою держав ЄС консультації щодо запровадження подібного законодавства. З якими саме державами, він не сказав.

Поки ж одним з виходів для переслідуваних залишається виїзд з Криму. За офіційними даними, які навів Алієв, за час анексії півострів через політичні причини залишили 35 тисяч людей, з них 20 тисяч - кримські татари. Натомість до Криму з Росії прибули жити близько півмільйона осіб. Еміне Джапарова додає, що тих, хто виїхав, може бути і 60 тисяч. Водночас вона наголошує, що для кримських татар критично важливим є залишатися на півострові, адже їхня ідентичність невіддільна від Криму.

ЄС: Спершу права людини, потім політика

Конференцію щодо прав кримських татар організувала низка євродепутатів. Один з них, представник найбільшої фракції - Європейської народної партії - естонець Тунне Келам нагадав про принципи, якими керується Європарламент у відносинах з іншими країнами: про політичні й економічні питання може йтися лише тоді, "коли є чіткий переконливий прогрес у дотриманні прав людини".

Ще один організатор, бельгійський депутат з тієї ж фракції Марк Демесмакер вважає, що Брюссель, зокрема Верховна представниця з зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні у діалозі з Росією повинні постійно вказувати, що ЄС не відступиться від своїх принципів невизнання анексії та відстоювання прав людини в Криму. Серед практичних кроків він назвав номінування українського режисера Олега Сенцова на премію Сахарова.