Ірина Подоляк в інтерв'ю DW

Ірина Подоляк належить до тих особистостей, які ніколи не були на "ти" з політикою та радше пов'язували своє життя зі сферою культури. Утім, минулі вибори до Верховної Ради стали переломними у її кар’єрі. Подоляк зуміла за півтора місяці організувати виборчу кампанію й перемогти в одному з виборчих округів Львова одіозну Ірину Фаріон з націоналістичної партії "Свобода".

До цього кандидатка в депутати пропрацювала близько п’ятнадцяти років в органах місцевого самоврядування. Зокрема, вона працювала в управлінні інформаційної політики та зовнішніх відносин, а також управлянні культури Львівської міської ради.

І хоча на вибори до Верховної Ради Ірину Подоляк висунула партія "Об’єднання "Самопоміч", сама вона наголошує на своїй позапартійності.

DW: Пані Подоляк, чому Ви обрали для себе саме "рідний" округ одіозної "свободівки" Ірини Фаріон, де вона ще два роки тому здобула понад 70 відсотків голосів виборців? Це вас не бентежило?

Ірина Подоляк: Вибір округу був випадковим, точніше, мені його запропонував лідер "Об’єднання "Самопоміч", мер Львова Андрій Садовий десь на початку вересня. Зрештою, мені було байдуже, який округ, бо я працювала у всьому місті. За місяць довелося вибудувати кампанію з нуля: без грошей, без політтехнологів. Спочатку була одна кімнатка в осередку "Самопомочі", потім відгукнулися колеги, партнери, друзі, а партія допомогла фінансовим та медіаресурсом. Усе закрутилося надто швидко, я ж бо абсолютно не планувала робити політичну кар’єру, тим паче йти до Верховної Ради. Тоді я й не думала про опонентку зі "Свободи". Як бачите, "не такий страшний Фаріон, як його малюють".

Чи відобразився, за Вашою оцінкою, рейтинг "Самопомочі" чи особисто Андрія Садового на Вашому переможному результатові?

Очевидно, що так. Скажу більше, у моєму випадкові вдало склалися всі пазли. Там, де люди скептично ставилися до мера, мене сприймали позитивно. Невідомо, яким би був результат, якби партія виставила іншого кандидата, або якщо мене підтримала би інша політична сила.

То чому Ви пішли в політику, приставши на пропозицію Садового?

Мені насправді набридло чекати, що хтось прийде і щось зробить. Моїй доньці зараз дев’ятнадцять років, і я хочу, щоб вона отримала можливість пожити у нормальній країні, адже моє покоління практично вже втратило цей шанс. Є знання, є досвід, є потужна мотивація - це треба використати. Взагалі робота у місцевому органі самоврядування особливо не відрізняється від роботи в парламенті. Та ж система проходження документів, їхнього формування. Тільки в парламенті все у більших масштабах - значно вищий рівень корупції, більші загрози, виклики і очікування.

Як Ви плануєте налагодити свою роботу у Раді? Уже думали у якому комітеті працюватимете, до якої фракції підете?

Однозначно це буде фракція "Самопомочі" в коаліції з іншими політичними партнерами. Найімовірніше зупинюся на комітеті з питань культури і духовності, хоча могла б працювати і в комітеті з питань місцевого самоврядування, бо це мені теж близьке. Зупинилася на культурі, бо вона потребує негайних реформ. Цей комітет завжди відправляли на маргінес, як і всю культуру, яку фінансували за залишковим принципом, що є абсолютно неправильно. Нині ми пожинаємо плоди такої політики, бо те, що відбувається в країні - це наслідок культурної кризи. Мені не потрібно працювати в "модних" комітетах, бо мене не цікавлять фінансові потоки у власну кишеню.

Чи влаштовує Вас депутатська зарплата у п’ять тисяч гривень? Адже, згідно з Вашою декларацією про доходи, Ваш сьогоднішній заробіток на кілька тисяч гривень більший?

Я знала, на що йшла, це свідомий вибір. Ми всі вміємо вигукувати про патріотизм, і при цьому нічого для країни не робимо. А зарплата, це така собі маленька жертва для держави, щоб вона нарешті пройшла шлях реформ. У мене не було жодної ейфорії від перемоги. Це радше відчуття, коли гора лягає на плечі.

Ірино, ви активна користувачка соціальних мереж в інтернеті. Чи триматиметеся цієї моделі й надалі?

Думаю, що так. Це дуже зручний і швидкий контакт з людьми. Гадаю, що соцмережі - корисна річ, яка допомагає в роботі й не дасть тобі перетворитися на небожителя.