Німецький бізнес у Росії: перші збитки

Було би помилкою вважати, що німецько-російське економічне співробітництво, яке цілком успішно розвивалось останніми роками, постраждає тільки у тому випадку, якщо ФРН й інші країни Заходу запровадять економічні санкції проти Росії через її дії в Україні. Двостороння торгівля уже страждає. Причиною цього став не стільки конфлікт довкола Криму, який насторожив німецьких інвесторів Росії, скільки девальвація російського рубля. Вона почалася ще минулого року, однак у ході анексії півострова помітно пришвидшилась.

"Ми вже відчуваємо навантаження через обмінний курс рубля", - визнав в інтерв’ю спеціалізованому автомобільному виданню Automobilwoche очільник концерну Opel Карл-Томас Нойманн. У цій американсько-німецькій автобудівній компанії, яка з великими труднощами виходить із затяжної кризи, Росію оголосили найперспективнішим ринком, що зростає.

Фірма Stada вже враховує збитки

А для фармацевтичної компанії Stada Росія вже нині є найбільшим закордонним ринком збуту. Девальвація рубля так серйозно відобразилась на її прибутках, які перераховуються у євро, що 24 березня керівництво фірми, навіть не дочекавшись закінчення першого кварталу, оголосило своїм акціонерам і потенційним інвесторам, що не зможе виконати поставлених на 2014 рік цілей щодо обороту, операційного та чистого прибутку.

Найближчими тижнями, коли акціонерні товариства всього світу, в тому числі й німецькі, почнуть звітувати за результатами першого кварталу, ми дізнаємось, які ще фірми почали зазнавати помітних збитків через слабкість російського рубля. Можна сміливо прогнозувати, що в цьому списку опиниться й виробник спортивного одягу та взуття Adidas, і торгівельний концерн Metro, й ціла низка підприємств середнього бізнесу. Чи захочуть вони в такій ситуації й надалі вкладати гроші в розширення своєї присутності на російському ринку, зокрема, у відкриття нових фірмових магазинів, поки що незрозуміло.

Девальвацією рубля стурбовані і в мюнхенській штаб-квартирі автоконцерну BMW. "Де ми відчуваємо ризики, то це з боку валюти: рубль став дуже слабким", - поскаржився Automobilwoche фінансовий директор баварського автобудівника Фрідрих Айхінер. Проте він запевнив, що якщо не відбудеться ескалації кризи в Україні, то BMW не доведеться переглядати свої фінансові прогнози на цей рік.

Діловий настрій дещо погіршав

Західних банкірів також турбує турбулентність на валютному ринку. Це підтвердив голова наглядової ради австрійського банку Raiffeisen Bank International (RBI) Вальтер Ротенштайнер."Через що справді боляче, так це через коливання валютних курсів, - заявив в інтерв’ю одній із австрійських газет керівник банку, що активно працює як у Росії, так і в Україні. - Але я сподіваюсь, що ми відбудемось лише синцями, якщо справа, звісно, не дійде до збройного конфлікту".

За повідомленням прес-служби RBI, філіали банку в Росії реєструють нині "доволі суттєве надходження коштів" від російських корпоративних клієнтів, які перекидають сюди кошти з інших кредитно-фінансових інститутів. Вочевидь, через страх перед можливими санкціями проти російського банківського сектору.

Транспортники майже не відчувають кризи

А от хто російсько-українського конфлікту досі майже не відчув, так це німецькі транспортники. "Зростання кримської кризи поки що лише дуже незначною мірою позначається на ділових очікуваннях фірми", - стверджує голова Федерального об’єднання логістичних підприємств Німеччини Раймунд Клінкер. Водночас він визнає, що подальше загострення політичної ситуації довкола України мало б серйозні економічні наслідки. Тому індекс ділових настроїв у галузі в першому кварталі 2014 року вперше з кінця 2012 року дещо знизився.

Однак, як наголосив голова правління BVL, сталося це не лише у зв’язку з Україною, але й через цілу низку інших макроекономічних факторів, зокрема через розчарування від динаміки на китайському ринку.

Аналогічна картина і з загальнонімецьким індексом ділових настроїв іfo, який опублікували 25 березня. Він зростав чотири місяці поспіль, а тепер впав зі 111,3 до 110,7 пунктів. Голова мюнхенського інституту іfo професор Ганс-Вернер Зинн пояснив це доволі помірне зниження "кризою на ринках, що розвиваються, і подіями в Криму".