Припинення вогню й зміни до конституції - паралельні процеси
5 лютого 2016 р.Німецькі дипломати та експерти, які працюють в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), вирішили з перших рук дізнатись про ситуацію навколо врегулювання збройного протистояння на Донбасі. З цією метою цього тижня відвідала Україну керівниця робочого штабу з питань головування Німеччини в ОБСЄ Антьє Леендертсе. ФРН, яка вважається ключовим посередником у врегулюванні конфлікту на сході України, перебрала головування в цій організації на початку січня.
"Врегулювання ситуації можливе лише за умови досягнення стійкого перемир'я або припинення вогню. І тут роль мінських домовленостей важко недооцінити. Потрібно працювати саме у цьому напрямку", - заявила Леендертсе, виступаючи в четвер, 5-го лютого, на прес-конференції в Києві. За її словами, повне припинення вогню на українському сході та політичні кроки щодо надання окремим районам Донбасу особливого порядку самоврядування мають відбуватися одночасно. При цьому дипломат нагадала, що зміни до української конституції стосовно запровадження особливого порядку в деяких районах на Донбасі, мають носити перехідний або тимчасовий характер.
Мандат без змін
Нині за виконанням мінських домовленостей на Донбасі слідкує Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ. До складу цієї місії входять представники країн-членів ОБСЄ, зокрема і спостерігачі від Росії. З боку українських військових є багато нарікань щодо присутності російських спостерігачів у Спеціальній спостережній місії та взагалі до роботи місії на лінії розмежування. Зокрема, 2 лютого штаб АТО закинув СММ ОБСЄ бездіяльність, оскільки міжнародні спостерігачі не реагують на повідомлення про обстріли бойовиками українських позицій, а саме - на контрольному пункті в’їзду та виїзду "Зайцеве", а також в інших населених пунктах.
За словами Антьє Леендертсе, українська сторона, однак, офіційно не повідомляла про непорозуміння між українськими військовими та спостерігачами СММ. "Після зустрічей з представниками української влади у мене склалося враження, що вони задоволені роботою спостерігачів. У мене немає підстав сумніватись",- зазначила дипломат.
Далі Леендертсе наголосила, що зараз у Відні в рамках головування Німеччини Постійна рада ОБСЄ обговорює питання, чи є потреба змінити чи розширити мандат Спеціальної моніторингової місії в Україні. "Ми обстоюємо позицію, що змін нині не потрібно. Цей мандат СММ має бути продовжений у тому вигляді, як це було досі", - зазначила керівниця робочого штабу з питань головування Німеччини в ОБСЄ.
Крим у пріоритетах
На запитання DW, чи винесено на порядок денний головування Німеччини в ОБСЄ також питання деокупації Криму, Леендертсе відповіла: "Крим завжди проходить через порядок денний засідань нашої Постійної ради ОБСЄ і буде предметом нашої уваги або нашої діяльності впродовж усього року". За словами Леендертсе, однією з причин, чому Німеччина розпочала головувати в ОБСЄ, була анексія Криму Російською Федерацією, що було здійснено всупереч норм міжнародного права. Анексія Криму, на переконання дипломата, є неабияким викликом, тому що ставить під питання архітектуру безпеки в Європі. "Ми не визнаємо анексії Криму", - наголосила Антьє Леендертсе.