Експерт: Без нових газових угод програли б усі

DW: Як би Ви оцінили домовленості у газовій суперечці України та Росії, які були досягнуті напередодні увечері у Брюсселі? Чи комусь довелося піти на більші поступки, чи комусь цей компроміс більш вигідний, чи це рішення виграшне для всіх?

Кристіан Еґенгофер: Ця згода була необхідною. Не лише для України, яка потребує газу, а й для Росії та Євросоюзу. Росії потрібне її добре ім'я як експортера, і це добре ім'я стояло б під ударом, якби не було згоди у газовій суперечці з Україною. Адже в короткостроковій перспективі Росія не має альтернативи, оскільки вона не може відкрити великі (нові - Ред.) газові ринки.

З іншого боку, Європа ризикує у випадку переривання постачання постати перед дуже складною ситуацією. Хоча стрес-тести Єврокомісії показали, що Європа у такому разі якось би впоралася і змогла б вистояти цю зиму. Але це було б, звісно, дорого. Тож, хоч ті чи інші проблематичні ситуації й будуть виникати, але на цьому тлі це взаємовиграшна ситуація. Без згоди програли б усі.

Що ці нові газові домовленості означають для України на той час, поки немає рішення Стокгольмського арбітражу стосовно контрактних суперечок "Газпрому" та "Нафтогазу-Україна"?

Для України це означає, що постачання газу знову продовжиться. Хоча це також означає, що Київ справді мусить виконувати обіцянки згідно з новою угодою. І ми мусимо дивитися, щоб справді те, що було вирішено, реалізовувалося. Цікаво було побачити зміст прес-релізу "Газпрому" (з приводу нових газових домовленостей між Україною та РФ - Ред.). Там ідеться не про те, що нині відбувся прорив, щоб запобігти газовій кризі - там ідеться про важливий крок, аби запобігти подальшій кризі. Це означає, що ми маємо подивитися, чи справді ця угода буде реалізована так, як це було вирішено.

Як би Ви спрогнозували подальший розвиток подій? Чи буде, на Вашу думку, реалізована угода?

Давати прогноз тут складно. Як ми бачили у минулому, реалізація таких угод не була простою і весь час були труднощі. І це все ми можемо уявити собі й цього разу. Але я хочу повторити, що нині немає іншої альтернативи для України, Росії та Європи, ніж дійти згоди. Це означає, що в підсумку, звісно, можуть бути труднощі, але зрештою всі учасники муситимуть дійти згоди. Оскільки без згоди всі вони дуже сильно програють.

Звичайно, може знову дійти до конфліктів, але на мою думку, дуже складно уявити, що дійсно може дійти до переривання постачання вже цієї зими. Ані Росія, ані Україна в цьому не зацікавлені, а ЄС - тим паче. А що буде після зими - оцінити складно.

У Києві розраховують погасити газові борги і закуповувати російське "блакитне паливо" взимку за допомогою фінансової підтримки МВФ і ЄС. Чи є, на вашу думку, крім фінансового питання, якісь інші проблемні моменти у новій газовій угоді?

Нині є питання, чи справді Україна спроможна сплачувати ці гроші. Можна уявити, що в Україні можливі подальші кризи та що гроші можуть використати на щось інше. Але це все, звісно, лише спекуляції.

Згідно з газовим протоколом, ціна російського газу має становити для України близько 380 доларів за тисячу кубометрів. Чи є ця ціна справедливою?

У порівнянні з іншими європейськими країнами та їхніми цінами Україна тепер перебуває приблизно на тому ж ціновому рівні, що й інші. Хоча, звісно, є угоди, де ціни є нижчими, але тут завжди постає питання, про що саме домовилися та на яких умовах.

Як би Ви оцінили роль Євросоюзу в цьому газовому конфлікті та його залагодженні? І чи є в ЄС можливості впливати на те, щоб угоди було дотримано?

ЄС виступав у різних ролях. Одна роль справді була як учасника з прямим інтересом, щоб російський газ і надалі надходив через Україну до Європи. Це було одним з найважливіших пунктів. Окрім цього, ЄС відігравав роль посередника і тепер справді частково гарантуватиме виконання домовленостей. У минулому була ситуація, коли Україна не платила, і тепер є міркування, що ЄС справді може використати тиск, щоб цієї угоди було дотримано. І він буде також, звісно, дивитися, щоб було більше прозорості у діяльності "Нафтогазу" та в українській газовій індустрії.

Європа має щонайменше одну пряму можливість впливу. Нині Україна залежить від грошей МВФ, ЄС чи США. А хто дає гроші, той має і певні можливості впливу на те, як ці гроші витрачаються. Тож Європа може впливати на Україну. Можливості впливу на Росію, звісно, менші, тобто дуже малі. Але Росія може втратити добре ім'я енергопостачальника. І якщо вже репутацію втратити, то її не повернеш. Тому є достатньо інтересу з російського боку, щоб ця угода була тепер реалізована.